Буття 8, 21 – 9, 7
21.Господь почув лагідний запах і сказав сам до себе: “Не проклинатиму вже більше землі через людину, бо помисли людського серця злі вже з молодощів, і не губитиму ніколи всього, що живе, як то я вчинив був. 22 Покіль земля землею, – сівба й жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не перестануть більше бути. 1 Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: “Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. 2 Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. 3 Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини. 4 Тільки м’яса, що в ньому ще життя, себто кров, не їстимете. 5 Від усякої тварини я вимагатиму вашої крови – життя, поготів від людини, від кожної людини вимагатиму (відповідальности за) життя людини. 6 Хто проливає кров людини, того кров буде пролита людиною; бо на подобу Божу створено людину. 7 Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній.”
Прип. 11, 19 – 12, 6
19 Постійна справедливість до життя прямує; | хто ж гониться за злом, той гониться за смертю. 20 Огидні для Господа лукаві серцем, | та любі йому ті, хто ходять бездоганно. 21 Можна ручитися, що безбожник не уникне кари; | потомство ж праведних спасеться. 22 Що у свинячім рилі золота каблучка, | те гарна жінка, якій бракує глузду. 23 Бажання праведних – тільки добро, | сподівання безбожних – гнів. 24 Той сипле щедро, і йому ще прибуває, | а той скупий надміру і убожіє.25 Душа, що благо діє, розбагатіє; | хто зрошує, той теж буде зрошений. 26 Хто хліб ховає, того клястимуть люди; | хто ж його продає, на голову тому – благословення. 27 Хто добра шукає, той знаходить ласку; | а хто шукає лиха, над тим воно сходить. 28 Хто на багатство покладається, той упаде; | а праведні, як листя, будуть зеленіти. 29 Хто держить дім свій у безладді, успадкує вітер; | і дурень буде рабом мудрого. 30 Плід праведного – дерево життя, | а мудрий здобуває душі. 31 Коли праведник матиме на землі відплату, | скільки ж більше – злий та грішник! 1 Хто любить навчання, той знання любить, | хто ж ненавидить картання, той безглуздий. 2 Добрий отримає від Господа, | а чоловіка лукавого він осудить. 3 Ніхто не може злобою скріпитись, | а корінь праведних не захитається.4 Цнотлива жінка – вінець для свого чоловіка, | а безсоромна – немов гниль у його кістках. 5 Наміри справедливих – правда; | каверзи злих – обман. 6 Слова безбожних – засідки криваві, | а уста праведних спасуть їх самих.
Стиль, яким написана Книга Приповідок, є афористичним та лаконічним. У кожному реченні знаходимо дуже чіткі, зовсім практичні поради.
Серед магістральних етичних моментів – праведність, справедливість, життя в чеснотах.
Автор цього тексту бачить світ у абсолютній закономірності: життя як результат усвідомленого вибору.
Вибір мудрості відкриває широкий, світлий, а головне – успішний шлях перед людною.
Вибір побожності дарує людині незалежність від всього, що обяжує.
Вибір доброї жінки робить чоловіка щасливим.
Вибір добра стверджує людину у досконалості.
Все наше життя складається із виборів. І кожен вибір здатен змінити усе. Вибирали свого часу і апостоли, вибирали перші християни, вибирали мученики, коли йти за Христом.
