Буття 9:18-10:2
18 Сини ж Ноя, що вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана.
19 Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля.
20 Ной почав порати землю і насадив виноградник.
21 Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився.
22 Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі.
23 Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька.
24 І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син
25 і сказав: “Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам!”
26 Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його!
27 Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх.
28 Після потопу жив Ной 350 років.
29 Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер.
1 Ось потомки синів Ноя: Сима, Хама та Яфета, в яких народилися сини по потопі.
2 Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас.
Приповідки 12:23-13:10
23 Розумний чоловік приховує знання, | а серце дурних проголошує дурноту.
24 Рука трудящих пануватиме, | лінива – платитиме дань.
25 Журба гнобить серце людини, | а добре слово її звеселяє.
26 Друг праведника вивищує; | дорога злих на манівці їх зводить.
27 Лінивий не спече влову; | найвищий скарб людини – пильність.
28 На стежці справедливости -життя; | крива дорога веде до смерти.
1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення.
2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників – насильство.
3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель
4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься.
5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно.
6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба.
7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий.
8 Викуп життя людини – її багатство; | бідний же загроженим не почувається.
9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне.
10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду.
Із Книги Буття прочитуємо цікаву історію про непослух, сімейний непослух, за який син Ноя отримав покарання на все своє покоління. Ноєва нагота сьогодні для нас може бути по-різному прийнята. Наші земні батьки – теж недосконалі люди і часто чинять неправильно. Мудрість синівська полягає у тому, щоби не критикувати і бунтувати, але підтримати своїх батьків. Не одобрювати, але й не засуджувати.
Образи від найрідніших людей завжди найважче знести, вони ранять найболючіше, однак доброта і духовна стійкість тут вирішальна – вміти змовчати, відпустити, пробачити.
Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу… Як важливо пам’ятати, що слово живить кожного з нас. Ми – інформаційні істоти. Слово є воскресінню і смертю водночас.
Найлегше поранити нерозважливим і необдуманим словом, бо цю рану важко загоїти.
Слова щоденної молитви мусять пригадувати нам цінність усіх слів, які промовлятимемо.
Господи, навчи нас цінувати твої дари. Амінь.
