Послання до Євреїв 9:11-14
11 Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – 12 і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. 13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, 14 то скільки більше кров Христа, – який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, – очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
Євангелія від Марка 10:32-45
32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним: 33 “Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам; 34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.” 35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: “Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.” 36 Він же їм відповів: “Що хочете, щоб я зробив вам?” 37 “Зволь нам, – ті йому кажуть, – щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.” 38 Ісус же сказав їм: “Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?” 39 Ті йому відповіли: “Можемо.” Ісус сказав їм: “Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь. 40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, – не моя річ вам дати, а кому приготовано.” 41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана. 42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: “Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. 43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою, 44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх. 45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.”
Уривки з Євангелія сьогодні вкотре виявляють глибини Христової самотності. Зібравши найдорожчих собі, Христос розповідає про свою смерть, про моменти жахливого приниження на хресті. Він явно бачить картини свого бичування та розп’яття, зради. Чи не саме в цю мить хотілось Христу відчути звичну людську підтримку?
Що ж натомість? Підходять учні і просять за себе, просять собі місця у Царстві. Цей момент просто чудово підкреслює складність стосунків Ісуса зі світом. Навіть учні не розуміють глибини зраненого і зболеного серця свого Учителя і Його місії, вони міряють мірками світськими – де влада і суспільне становище вирішальні.
Ісус же вирішує долю світу своїм рішенням.
Чи не поводимось і ми часом, як учні Христові у цьому випадку.
Причащаємось святих Тайн, не усвідомлюючи глибину Христової жертви і своєї відповідальності за неї. Життя кожного у Христі – це дорога служіння, яка не передбачає медових рік визнання, слави і розуміння. Ісуса не розуміли навіть найближчі.
Господи, вчи нас сміливо брати свого хреста. Амінь
