Послання до Колосян 2, 8–12.
8. Браття, вважайте, щоб ніхто не звів вас підступно філософією та пустим обманом, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом.
9. У ньому бо живе вся повнота Божества тілесно, і ви причасні тій його повноті. 10. Він бо голова всякого начала і власти. 11. У ньому ви були обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви з себе скинули це смертне тіло обрізанням Христовим. 12. Поховані разом з ним у хрищенні, ви разом з ним також воскресли, вірою в силу Бога, який воскресив його з мертвих.
Послання до Євреїв 7, 26 – 8, 2.
26. Браття, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27. який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.
1. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, 2. служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.
Смиренність – риса, якої так бракує сучасній людині. Ми завжди праві, завжди знаємо, що і як повинно бути, як вчинити і наші рішення – єдиноправильні. Та навіть, пожинаючи плоди власної гордині, часто не можемо через полуду самовпевненості зрозуміти, що упокорення, смирення і готовність дослухатися до мудрості, може стати рятівним колом від найбільших помилок.
Життя Ісуса, Його упокорення перед земними батьками, перед тогочасними законами і, врешті, перед волею Господа мають слугувати прикладом для кожного з нас. „І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти…“ (Єв. Мт, 26:39).
Щодень, промовляючи солова молитви: „Нехай буде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя – як на небі так і на землі“ ми віддаємося на волю Господа, погоджуємося, що готові підкоритися і дослухатися. Та чи дотримуємося цієї обіцянки?
