Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 10, 28 – 11, 7.
28. Браття, як хто вам скаже: «Це було жертвоване ідолам» – не їжте задля того, хто попередив вас, і задля совісти; 29. кажу задля совісти не своєї, а іншого. Чому бо моя воля мала б залежати від совісти іншого? 30. Як я що їм з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?
31. Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи щобудь робите, все робіть на славу Божу. 32. Не будьте приводом упадку ні для юдеїв, ні для поган, ні для Церкви Божої. 33. Отак і я сам стараюсь догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, але для багатьох, щоб спаслися.
1. Будьте моїми наслідувачами, як і я – Христа.
2. Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам. 3. Хочу, щоб ви знали що кожному чоловікові голова – Христос, голова жінці – чоловік, голова Христові – Бог. 4. Кожний чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, соромить свою голову. 5. А кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, соромить свою голову, бо це те саме, якби була обголена. 6. Бо коли жінка не покривається, нехай обстригається; а коли сором жінці стригтися чи голитися, нехай покривається. 7. Чоловікові не слід покривати голову, він бо образ і слава Божа, жінка ж – слава чоловіка.
Євангеліє від Матея 16, 24–28.
24. Сказав Господь до своїх учнів:
Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною. 25. Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його найде. 26. Яка користь людині, коли здобуде увесь світ, але занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?
27. Син чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми й тоді воздасть кожному згідно з його ділами.
28. Істинно кажу вам: є деякі між тут присутніми, які не зазнають смерти, поки не побачать Сина чоловічого, що приходить зо своїм царством.
Мт. 16, 24 “Коли хто хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною”.
Зректися себе і йти за Господом. На перший погляд виглядає досить відчайдушно. Як це? Перестати бути собою? Перестати повноцінно жити? Невже люблячий Ісус, який пішов за нас на мученицьку загибель, може такого бажати?
Зректися себе — це позбутися своїх слабкостей, своїх гріхів, своєї пожадливості до всього земного. А скерувати своє життя на дорогу до Царства Божого. Від нас не вимагають нічого особливого, лише менше дбати про тлінне, а більше — про вічне.
