Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 16, 13-24.
13. Браття, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. 14. Нехай усе у вас діється в любові.
15. Благаю вас, брати: ви знаєте родину Стефана, що вона первісток Ахаї і що вони посвятили себе на службу святим; 16. отже, щоб ви також були услужливі таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. 17. Я тішуся приходом Стефани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу відсутність заступили, 18. бо заспокоїли мій дух і ваш. Шануйте, отже, таких.
19. Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила й Прискилла з їхньою домашньою Церквою. 20. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. 21. Привіт моєю рукою, Павловою.
22. Як хто не любить Господа, анатема на нього. Маран ата.
23. Благодать Господа Ісуса з вами. 24. Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі.
__________
Євангеліє від Матея 21, 33-42.
33. Сказав Господь притчу оцю:
Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов. 34. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди.
35. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. 36. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та й ті вчинили з ними те саме.
37. Нарешті послав до них свого сина, кажучи:
– Матимуть пошану до мого сина.
38. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою:
– Це спадкоємець. Ходімо, вб’ємо його й візьмемо собі його спадщину.
39. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.
40. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?
41. – Лютих люто вигубить, – відповіли йому, – а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди.
42. Тоді Ісус сказав їм:
Чи ви в Писанні ніколи не читали:
Камінь, що відкинули будівничі,
став наріжним каменем.
Від Господа це сталось,
і дивне в очах наших.
__________
Вони посвятили себе на службу святим… Щоб ви також були услужливі таким людям
Чи легко бути священнослужителем? Бог доручив душпастирям вести своїх мирян до Небесного Царства. Чи легко їм із нами? Чи ми даємо себе вести? Чи прислухаємося до того, що Бог через них хоче нам сказати?
Чомусь нам здається, що Церква має нам щось дати, тим більше якщо ми кидаємо в неділю в храмі якісь пожертви, більші чи менші. Але Церква – це не самі священики, диякони, монахи чи будівля. Це ми всі разом із ними. Церква – це спільнота. Якщо ми дійсно вважаємо себе частиною спільноти, то мали б знати її учасників: і служителів, і вірних. Мали б знати про потреби, проблеми як самого храмового життя, так і людей, що до нього приходять. Мали б час від часу мати якісь дружні зустрічі, ще окрім Літургії, щоб дійсно знати і бути разом в різних обставинах. Щоб бути наче велика дружня родина, як один організм. Оце й буде Церква. Чи можливо таке на кожній парафії? Може, зараз у вас в голові з’являються думки про всякі проблеми, труднощі, перешкоди, але що каже ваше серце? Що б ви могли зробити, щоб допомогти своєму священику на парафії зробити її кращою?
Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов.
Бог насправді дав нам багато засобів, щоб ми несли Добру Новину далі. Він практично підготував для нас все, залишається лише працювати. З притчі про виноградник і з історії життя Ісуса Христа на землі ми знаємо, як деякі виноградарі поводилися зі скарбом, який їм передав Господь. А чи можливо було таке, щоб вони поставилися до того, що їм дали, з вдячністю й любов’ю?
Мабуть, їхньою проблемою було те, що вони не оцінили: ні тієї праці, якої було вкладено господарем до них. Ні тих людей, які від Його імені до них приходили. Вони думали, що мають все, в тому числі повноваження, владу й час. Але помилялися…
Цінуймо те, що маємо. Шануймо тих, кого Бог посилає нам. І зможемо бути добрими виноградарями, кожен у своїй ділянці.
