Святе Письмо з розважаннями на 11 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 15 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 14 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня
    • Оціни

      3
      0
          Святе Письмо з розважаннями на 11 вересня

          Сумління… Є різні думки про людське сумління. Доводиться чути часом і про тих, хто нібито його не має. Можливо й так, та не вірю, що так буває. Більше переконана, що є люди, які здатні відкидати ці внутрішні переживання, які є в кожному з нас. Вони закладені самим Господом для того, щоб ми пізнавали і розрізняли добре і зле в самих себе.

          Кажуть, „жити в злагоді зі своїм сумліннями“ чи „зі самим собою“. А може, власне, це й означає бути вірним тому, що в кожного заклав Небесний Батько. Не зраджувати самих себе — бути такими, як нас створив Бог.

          Діяння Апостолів 13, 25-33.

          25. В тих днях, сповнивши свій шлях, Іван мовив: «Я не той, за кого ви мене вважаєте; он іде за мною той, якому я не гідний взуття розв’язати».

          26. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане слово цього спасіння. 27. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його і, засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28. І не найшовши в ньому ніякої вини смерти, вимагали у Пилата вбити його. 29. А коли виконали все, що було написано про нього, зняли його з хреста й поклали до гробу. 30. Та Бог воскресив його з мертвих, 31. і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом. 32. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. 33. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі:

          Ти – мій син;

          я породив тебе сьогодні.

          Євангеліє від Марка 6, 14-30.

          14. В той час почув цар Ірод про Ісуса, бо ім’я його стало явним, – і казав, що Іван Христитель воскрес із мертвих, і тому чудодійні сили діють у ньому. 15. Інші ж твердили: то – Ілля, а ще інші: то пророк – один із пророків.

          16. Дочувши про те, Ірод мовив:

          – То Іван, якому я відтяв голову; він устав із мертвих.

          17. Бо то був той Ірод, що послав був схопити Івана і зв’язав його в темниці задля Іродіяди, жінки Филипа, свого брата, бо оженився був з нею. 18. Іван казав Іродові:

          – Не личить тобі мати жінку брата твого.

          19. Іродіяда ж лютилась на нього й бажала убити його, та не могла, 20. бо Ірод боявся Івана, знаючи, що він був чоловік справедливий і святий, і беріг його. Слухаючи його, він дуже непокоївся, однак слухав його охоче.

          21. Як же настав сприятливий час, коли Ірод у день свого народження справляв бенкет для своїх вельмож, тисячників та знатних галилейських, 22. увійшла дочка тієї Іродіяди, танцювала і догодила Іродові та гостям. Цар сказав дівчині:

          23.– Проси в мене, чого бажаєш, я дам тобі, хоч би й половину мого царства.

          24. Вийшла вона й каже матері: –

          Чого маю просити?

          Вона ж відповіла:

          – Голову Івана Христителя!

          25. І зараз же, увійшовши хутенько до царя, дівчина попросила:

          – Хочу, щоб ти дав мені негайно на полумиску голову Івана Христителя.

          26. Цар вельми засмутився, та задля присяги й гостей не хотів їй відмовити. 27. І послав цар відразу свого прибічника, наказавши йому принести голову Івана. 28. Пішов той, відтяв йому голову у в’язниці, приніс її на полумиску й подав дівчині, а дівчина дала її матері. 29. Учні його довідавшись про те, прийшли й узяли його тіло та поклали його до гробу.

          30. Апостоли вернулися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали.


          Сумління… Є різні думки про людське сумління. Доводиться чути часом і про тих, хто нібито його не має. Можливо й так, та не вірю, що так буває. Більше переконана, що є люди, які здатні відкидати ці внутрішні переживання, які є в кожному з нас. Вони закладені самим Господом для того, щоб ми пізнавали і розрізняли добре і зле в самих себе.

          Кажуть, „жити в злагоді зі своїм сумліннями“ чи „зі самим собою“. А може, власне, це й означає бути вірним тому, що в кожного заклав Небесний Батько. Не зраджувати самих себе — бути такими, як нас створив Бог.

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 15 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 14 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня
          • Оціни

            3
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Напиши відгук