Святе Письмо з розважанням на 29 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 29 вересня

          Послання Апостола Павла до Ефесян 4, 17-25.

          17. Браття, кажу, і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у суєті свого ума, 18. запаморочені умом, далекі від життя в Бозі через їх неуцтво, що в них, та через зачерствілість їх серця. 19. Вони, отупілі, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з запалом чинити всяку нечисть. 20. Та ви не так навчились від Христа, 21. як про нього чули й були навчилися у ньому, згідно з правдою, що в Ісусі. 22. Тобто вам треба позбуватися старої людини, що жила, як перше, яку розтлівають звабливі пристрасті, 23. і обновитись духом вашого ума, 24. і одягнутись у нову людину, сотворену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.

          25. Тому киньте брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму.

          __________

          Євангеліє від Марка 12, 1-12.

          1. Сказав Господь притчу оцю:

          – Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, найняв його виноградарям і від’їхав на чужину. 2. І послав він у свій час до виноградарів слугу, щоб узяти у них свою частину плодів виноградних. 3. Вони його схопили, побили і відослали ні з чим. 4. І знов послав до них іншого слугу, але і тому побили голову і зневажили. 5. Ще іншого послав він, та вони того вбили. Та багато інших послав він, і їх вони або побили, або повбивали. 6. Мав він єдиного сина возлюбленого, і його послав до них наостанку кажучи: матимуть пошану до мого сина. 7. Та виноградарі ті казали між собою: це спадкоємець, ходіть уб’ємо його, і спадщина буде наша. 8. І схопивши його, вбили і викинули з виноградника.

          9. Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, і виноградник віддасть іншим. 10. Чи ви не читали цього Писання:

          Камінь, який відкинули будівничі,
          став каменем наріжним.
          11. Господь зробив це,
          і воно дивне в очах наших.

          12. І шукали його піймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. І зоставили його й відійшли.

          __________

          Говоріть кожен правду ближньому своєму

          Стільки настанов і порад дає апостол Павло Ефесянам, а підсумовує їх всі цією одною фразою. Невже говорити правду – це така панацея від “поганського” життя, про яке Апостол каже вище?

          От наприклад, коли ми кажемо комусь, що любимо його. Від того, чи це дійсно правда, залежать всі наші дальші вчинки: егоїстичні чи дбайливі, необдумані чи далекоглядні. Ми часто й самі не знаємо, чи кажемо правду. А добре було, якби знали. І зважували кожне своє слово. Так, правдою можна й поранити. Але це не означає, що її краще приховувати. Треба вчитися казати правду так, щоб це було на користь обом співрозмовникам. Є люди, які моляться щоразу перед важливими розмовами – може, варто скористатися їхнім прикладом.

          Камінь, який відкинули будівничі,
          став каменем наріжним.

          Кожен із нас будує щось. Дім, кар’єру, сім’ю, якийсь цікавий проект. Люди з досвідом, які пережили і збудування, і зруйнування того, що вони так плекали, скажуть вам, що те, що зруйнувало їхню споруду, спочатку видавалося зовсім незначним. Щось таке дрібне, на що, здавалося б, можна закрити очі. Але його ознаки завжди були помітні ще на початку. Навіть хтось збоку міг сказати: “Зверни на це увагу. Мені здається, ось це може зруйнувати те, що ти будуєш”. Але нам, будівничим, завжди здається, що ми знаємо краще. І ми не звертаємо увагу на ці знаки й підказки.

          Коли Ісус доніс фарисеям, що їхні наміри йому відомі – їх чомусь не загризло сумління. Вони й далі шукали способу змусити Христа замовкнути й не казати правди, але не знаходили. Праця їхнього життя – донесення людям, як треба правильно жити – тріскала, як мильна бульбашка. Бо людей цікавили не мудрі настанови, а живий приклад праведного життя. Ісус, син простого теслі, був кумиром народу. Може, не всі вірили, що Він – Син Божий, але вони бачили в Ньому щось божественне, щось таке, до чого їх тягнуло.

          Так і в нас буває: деколи нас тягне до добрих людей чи справ. А деколи нам хочеться знищити щось прекрасне, що натякає нам на те, які ми насправді недосконалі. Деколи ми плекаємо своє життя в правді й доброті. А деколи закриваємо очі на несправедливість, яку чинять щодо нас, інших людей – або й чинимо самі ми. Бо так легше – бо не треба мучитися, плакати, боротися, страждати. Просто переступаєш із заплющеними очима і йдеш далі, думаючи, що будуєш. А насправді руйнування саме тоді й починається…

          Ісус завжди буде наріжним каменем для нашого серця. Питання, чи ми відкинемо Його, чи все ж збудуємо свій фундамент на Його основі.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.