Святе Письмо з розважаннями на 29 листопада

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 15 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 14 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня
    • Оціни

      14
      0
          Святе Письмо з розважаннями на 29 листопада

          Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 1, 18-20; 2, 8-15.

          18. Сину, Тимотею, цей наказ даю тобі згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою, 19. маючи віру й добру совість, яку деякі відкинули й відпали від віри; 20. між ними Іменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.

          8. Хочу, отже, щоб чоловіки молилися на всякому місці, здіймаючи до неба чисті руки, без гніву й суперечки.

          9. Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають соромливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними, 10. але добрими ділами, як личить жінкам, що посвятили себе побожності. 11. Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі. 12. Навчати жінці не дозволяю, та й коверзувати чоловіком; але бути мовчазною. 13. Адам бо спершу був сотворений, а Єва потім. 14. І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, провинилась. 15. Однак вона спасеться, родячи дітей, якщо пробуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.

          Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 9-16.

          9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.

          14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

          Євангеліє від Луки 15, 1-10.

          1. Одного разу горнулись до Ісуса всі митарі і грішники, щоб його почути. 2. Фарисеї з книжниками нарікали:

          – Цей грішників приймає і їсть разом з ними.

          3. Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

          4. – Хто з вас, маючи сотню овець і загубивши одну з них, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустині та не піде шукати загубленої, поки її не найде? 5. І найшовши, він, радіючи, кладе її собі на плечі 6. і, вернувшися додому скликає друзів та сусідів і до них каже: радійте зо мною, бо я найшов вівцю, що була загубилась. 7. Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, яким не треба покаяння.

          8. Або яка жінка, маючи десять драхм і загубивши одну, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не найде? 9. І найшовши, вона скликає подруг і сусідок і їм каже:

          – Радійте зо мною, бо я найшла драхму, що була загубила.

          10. Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.

          Євангеліє від Матея 9, 9-13.

          9. В той час, ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього:

          – Іди за мною!

          Той устав і пішов слідом за ним.

          10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, і посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням:

          – Чого ваш учитель їсть з митарями та грішниками?

          12. Почувши те, Ісус озвався:

          – Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: я милосердя хочу, а не жертву. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.


          Лк. 15, 1-10. «На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння».

          Коли хтось із наших рідних чи близьких хворіє, ми тривожимося, співпереживаємо. В такі дні нас не радує ніщо довкола. І хочемо лише одного, щоб дорога нам людина виздоровіла. Зате, скільки радості, коли врешті все добре, коли всі здорові й щасливі.

          Те ж стосується й нашого духовного стану, нашої здорової віри. Господь, як люблячий батько радіє кожній дитині, яка оздоровиться і повернеться в Його дім.

          Та жоден із нас не може бути певний, що, не загартовуючи свою віру, зможе протистояти хворобі гріха. І це гартування мусить бути постійним, регулярним і невтомним. Замало тішити себе, що  один раз промовили молитву, та й досить, чи сходили раз у рік до сповіді — досить. Піклування про свої здорові взаємини з Богом потребують зусиль і старань.

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 15 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 14 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 13 грудня
          • Оціни

            14
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Напиши відгук