Святе Письмо з розважанням на 19 квітня

Діяння Апостолів 4, 23-31.

23. Тими днями, як апостолів відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики й старші до них сказали. 24. Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали:

– Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є. 25. Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида:

Чого заметушилися погани

й задумали народи марне?

26. Царі землі зібралися,

і князі зійшлися докупи

на Господа і на помазаника його.

27. Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса, якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими 28. зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося. 29. І нині, Господи, глянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово. 30. Простягни твою руку на вилічення, нехай стаються знаки й чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.

31. І як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.

Євангеліє від Йоана 5, 24-30.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.

25. Істинно, істинно кажу вам: надходить час, ба вже й тепер він, коли померлі почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі, 27. і дав йому владу суд чинити, бо він – Син чоловічий. 28. Не дивуйтеся тому, бо надходить час, коли всі, що у гробах, почують його голос 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а ті, що чинили зло, на воскресіння суду. 30. Не можу я нічого діяти від себе самого; я суджу так, як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.

Креми проти зморшок, еліксири молодості, комплекси спеціальних вправ та харчування, пластичні операції – скільки всього понавигадувала людина, щоби хоч якось зупинити чи сповільнити старіння.  Бо ми боїмося смерті, старості.

Для світу, у якому ми живемо вже впродовж двох тисячоліть, матеріальне, на жаль, пріоритетне. Саме тому закінчення життя – це завершення влади речей над людиною.

Для християнина смерть не має бути невідворотним злом – навпаки, миттю зустрічі і кінцевою метою. І смерть лише для того, щоб остаточно підвердити обраний вже тут, на землі, шлях – світла чи темряви.