Колись почула фразу, яка назавжди закарбувалась в моїй пам’яті: «Якщо хочеш пізнати людину – піди з нею в гори». Спочатку вона мені просто видалась гарною, проте після декількох гірських походів я зрозуміла значення цієї думки.
Похід в гори чи якась далека і довга подорож мають в собі багато викликів, незручностей і складних ситуацій. Тому в часі мандрівки можемо побачити і відчути іншу людину, те як вона реагує на різні моменти і знаходить вихід зі складних чи навіть смішних ситуацій. Подорож показує нам людей такими як вони є, без прикрас і спецефектів.
Так само і життя, в своєму плині воно відкриває нам хто є хто. Пізніше на одній з лекцій один професор робив порівняння між символом подорожі і життям. І знаєте, якщо роздумати над цими двома поняттями, то вони є досить подібні і в чомусь навіть ідентичні. В обох випадках є певна ціль, проте водночас сам процес є важливим і має приносити задоволення. І щоб насолоджуватись тим процесом життя чи подорожі маємо подолати певні перешкоди, прийняти виклики, пересилити себе і вийти поза зону свого комфорту. І також тільки в кінці можемо бачити і підсумувати все, що з нами відбулося і все, що ми побачили і відчули.
Єдине, що не є схожим, це те, що якщо наша подорож не вдалась, то ми можемо її перепланувати, врахувавши недоліки попередньої, і повторити знову, а от життя знову не повториш і не переплануєш від початку. Тому, подорожуйте щоб жити вповні і живіть так, щоб в кінці цієї земної подорожі змогли відчути, що вона пройшла найкращим маршрутом і привела до пункту призначення, де нас чекає Той, хто є початком і кінцем цієї подорожі.
Фото: picsfab
