Наприкінці дня важко повизбирувати усі емоції, а від них рясніє в голові.
День спланований: літургія, молитва. Далі -кава з неймовірними “чястечками”. Потім знайомство. Знайомство на славу виходить: маємо назвати ім’я, а на першу лытеры його ж – притаманну рису. Файно, але ж скыльки екзотичного у польських іменах. Найвища екзотика – це гра в поломаного телефона, коли фраза польською, перейшовши через українські вуха набирає неймовірного значення.
Після знайомства читаємо у малих групках Святе письмо і роздумуємо над ним. Ми – різні, але запитання наші однакові, як до Бога, так і до суспільства – шукаємо.
Смачнючий спільний обід – і гайда на Варшаву.
Потяги ходять вчасно, швидко і зручно – комфорт одним словом. У Варшаві варто побувати, це розумієш з першої хвилини. Це місто дивне і цікаве через те.
Як стара частина, так і нова вражає своєю модерністю, строгістю, виваженістю і простором водночас.
З того, що вразило найбільше, – ведмідь, що плаває у рівчаку в центрі міста. Супер, правда?
Біля нього ще були дві качки, але на безпечній відстані, звісно.
Фонтан тут чудовий – різноманітні антракції, мило:) Особливо мило купаються малі жабенята – чекають струменів водички.
Те, чого справді не передати – це емоції від зустрічей по місту – галасливі потоки людей з найрізноманітніших кутків землі – Колумбія, Камбоджа, Зімбабве, Грузія, США – оце так:) Всі весело співають пісень, вітаються одні з одними, роблять селфі. От ми сьогодні нафоткались і з китайцями, із перуанцями. Супер:)
В такі моменти відчуваєш життя по-особливому. Так напевно як колись Христос відчував, ідучи по людних вулицях. Тут розумієш: Ісус живий, справжній, радісний. Він ходить цими галасливими стежками і збирає тисячі таких різних нас.
