Лікарня. Онкологічне відділення. Запах терпінь і сліз. Палата.
У палаті лежить жінка старшого віку (біля 70 років), біля якої неустанно бігає її коханий. Кожного ранку він заходить в палату з усмішкою на устах і з різними смаколиками в руках.
Вона нетерпляча, інколи кричить від болю, адже хвороба залишає свій відбиток і приносить терпіння. Якщо їй щось не вдається, то згадає коханого незлим тихим словом. Він ж мовчки підходить до неї, обіймає її за плечі та тихими ласкавими словами втішає її. Від них обидвох віє теплом взаєморозуміння.
Вони вміють кохати, і їхнє кохання полягає у прощенні й злагоді. Це подружжя є прикладом для кожного з нас і вчить, як любити та бути вірним і в радості, і в горі до кінця життя.
Фото: quemcrescemos.com.br
