Після темної ночі настає світанок. Кожного ранку, коли ми відкриваємо очі, народжуємося до нового життя, яке сповнене таємницями, через які Господь промовляє до нас.
Ось і ранок. Своє сонне тіло ми тягнемо у ванну, де перед дзеркалом реанімуємо свій вигляд, щоб впродовж дня виглядати пристойно в очах оточуючих нас людей. Кожен знає: щоб виглядати гідно в очах інших потрібно багато виділити часу, коштів, терпіння… А закохані, що готуються провести разом час, все роблять для того, щоб своєю особою та обстановкою ще більше закохати в себе свою половинку. А навіть ще більше, йдуть на різного роду жертви задля своєї поставленої мети.
А як є в нашому духовному житті? Скільки часу ми приділяємо нашій душі, чим ми її годуємо у що зодягаємо? На які йдемо жертви, щоб відновити у нашому житті образ і подобу Божу? Чи пам’ятаємо про те, що ми є храмом Святого Духа, якщо ж пам’ятаємо, то в якому стані перебуває наш храм і чи мешкає там Дух Господній?
Дуже часто у буденному круговерті ми забуваємо про наше покликання до Царства Небесного і губимо ключі до Божого Милосердя, якими є наша любов до Бога, до себе і до ближніх. Церква як дбайлива Мати кожного року ставить за приклад Ісуса Христа, Який своїм життям показав, що піст є доброю нагодою зупинитися у вирі наших справ і підвести свої очі в молитві до Небесного Отця.
Як заручини для наречених є часом глибшого пізнання один одного, так і піст є тим часом, щоб краще пізнати Бога, Його полюбити і Йому служити та уподібнитися до Нього. Однак, для цього потрібно прикласти чимало зусиль, які в наших очах виглядають, як втрата чогось цінного. Не потрібно боятися відкрити Богу наші душевні рани, які він вилікує своєю Любов’ю, наш час, який Він наповнить собою, наше служіння ближньому, за яке ми отримаємо Царство Небесне.
Не біймося любити, бо Любов безліч гріхів покриває. Дбаймо за чистоту нашого храму, щоб Святий Дух не полишав нас через нашу байдужість до Нього. Прикрашаймо нашу душу добрими ділами, навчімося виділяти для Господа час, дбаймо за щоденну поживу для нашого єства через молитву і через відвідини Ісуса у Святому Письмі, Пресвятій Євхаристії. Пам’ятаймо що Христос перебуває у спраглих, голодних, ув’язнених, хворих, самотніх, нагих, нужденних братах і сестрах.
Хай цей піст буде для нас часом зустрічі з Христом і поштовхом ще глибше пізнати Його Любов, яка веде до самозречення і зросту в Його Любові. Маліймо в наших гріхах і зростаймо у Бозі.
Світає, настає ранок, і знову Господь дає життя, а вибір за нами!
