Бог не втомлюється прощати

Інші дописи автора

    Оціни

        Бог не втомлюється прощати

        Храм. Тиша. Запах ладану. Чути, як, потріскуючи, горять свічки і зігрівають своїм теплом. Ти на одинці з собою. Заглядаєш у своє серце і відчуваєш неспокій, тривогу. Не можеш зібратися з думками, які атакують тебе зі всіх сторін. Відчуваєш на собі погляд. Піднімаєш голову і твій зір зустрічається із Сином Божим, який дивиться на тебе з ікони. Його погляд сповнений любові і розуміння.

        Він прошиває тебе наскрізь. Мурашки бігають по тілу, а серце наповнює умиротворення, яке розтікається по всьому тілі. Твоя душа перед ним нага. Нічого не можна приховати перед Ним. Він тебе розброює і ти розумієш, що без Нього ти безсилий, і що Він є твоєю силою. І Його сила проявиться тільки тоді, коли ти визнаєш свою немічність і запросиш Його у своє життя.

        Ти це усвідомлюєш, але стара людина, яка живе у тобі не хоче поступитися місцем. Йде внутрішня боротьба. Ти застосовуєш різні прийоми, щоб вижити, падаєш, розчаровуєшся, лежиш повалений на лопатки і в останню хвилину, вже обезсилений, кличеш Ісуса на допомогу. І ось Його рука підводить тебе, змащує твої рани своєю Любов’ю. Ти під Його опікою і почуваєшся у безпеці. Однак, з часом зауважуєш, що коли відвертаєш свій погляд від Його очей, то втрачаєш Його Силу і починаєш блукати у своїх немочах, які знову ведуть тебе до загибелі. І знову храм, молитва, Покаяння, сльози на очах і Його Прощення.

        Фото: credo

        Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

        Інші дописи автора

          Оціни

             

             

            Підпишись на новини

            Про автора

            Роман Бобесюк
            Намагаюся бути Божою дитиною)

            Напиши відгук