Струни серця

Інші дописи автора

    Оціни

        Струни серця

        Самотнє дерево, яке стоїть незахищеним від вітру, своєю кроною тягнеться до небесних просторів. Однак вітер, мов нечемне дитя, намагається його зігнути до землі і зламати, забрати останню надію на безкрає небо.

        Але це йому не вдається, бо якась добра душа обв’язала мотузками тендітну талію деревця і тим самим укріпила його. Але вітер не вщухає і з кожним подихом ще більше атакує деревце. Мотузки натягнуті, мов струна, і під впливом вітру, як музичний інструмент, видають різні звуки, які навіюють спокій і впевненість у собі, і це нагадує молитву. Як добре, що є ці мотузки, і вітер безсилий перед ними.

        Так і наше життя подібне до деревця, яке хочуть зламати. Однак підтримка добрих сердець та їхня молитва укріплює наше єство і надає сенсу нашому життю.

        Молімося одні за одних і підтримуймо один одного кожної хвилини нашого життя!

        Фото: depo

        Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

        Інші дописи автора

          Оціни

             

             

            Підпишись на новини

            Про автора

            Роман Бобесюк
            Намагаюся бути Божою дитиною)

            Напиши відгук