Втрачаючи віднаходиш

Інші дописи автора

    Оціни

    6
    0
        Втрачаючи віднаходиш

        Все у житті складається. Пазлик до пазлика, і ти бачиш гарну картинку. Дивлячись на неї усвідомлюєш, який ти молодець, який же розумний і кмітливий. Адже у такому віці не кожен зможе осягнути такі вершини на яких спочиває слава, матеріальні блага, сім’я, зв’язки із можновладцями. Нема такого питання, яке б не могло вирішитися. Адже гроші все можуть. Є гроші, то значить ти живеш, а не існуєш, ти почуваєшся щасливим. І дружина гарна, на вечірках не соромно і друзям показати. Все є. Життя прекрасне. Здається, що ще потрібно для повного щастя.

        Приходиш до дому з роботи, а на тебе чекає смачна вечеря. Вечеряєш з коханою, а думками далеко від неї. А ще треба перетелефонувати і домовитися про зустріч, організувати важливу презентацію… Тілесно ти присутній за столом, а думками хтозна-де. До реальності повертає дружина, яка цікавиться твоїм днем. А що ж їй розповідати, вона й так не тямить у бізнесових справах. Краще б мовчала. Вона мовби прочитала його думки, і в її очах спочив смуток. Легкою ходою із сльозами на очах вийшла із кімнати. Попри багатство, славу, красиву дружину ти почуваєшся самотнім. З кожним днем відчуття самотності огортає все більше і більше. Так далі не може бути. Потрібно зупинитися, потрібно все переосмислити, потрібно знайти цей корінь, потрібно щось міняти. Ось і зупинка. Глибокий аналіз своїх дій. Виявляється, що весь час робочий і позаробочий викрадає жага до слави, до багатства. Життям керує дочасне, а про вічне годі вже й згадувати. Хоча… Все починалося так гарно і спокійно. Кожного дня молитва, кожної неділі Літургія, Причастя. Це найкращі дні у житті, бо тоді ти себе почував захищеним і щасливим, незважаючи на те, що у кишенях було порожньо. Ти дбав за душу, яка є творінням Божим, а Бог піклувався тобою і давав все для щастя. Знайомство з дівчиною. Взаєморозуміння, кохання, спільні плани, мрія про виховання багатьох дітей, багато часу проведеного разом. А де зараз дружина, де діти? Дружина плаче в іншій кімнаті, а про дітей і нема мови, бо вони стануть перешкодою у бізнесі. Як же затягнуло глибоко бажання володіти всім. Тут і починаєш розуміти, що через це бажання ти втрачаєш найцінніше: Бога, душу, сім’ю, людяність. Сльози на очах. На очах в обидвох. Міцні обійми. Прощення. Храм. Покаяння. Спільна молитва. Нове життя.

        Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

        Інші дописи автора

          Оціни

          6
          0

             

             

            Підпишись на новини

            Про автора

            Роман Бобесюк
            Намагаюся бути Божою дитиною)

            Напиши відгук