Любов. Скільки про неї написано томів, скільки вимовлено слів. Вона безсмертна. Безсмертна, бо живе у кожній безсмертній душі. Найменші прояви любові, які супроводжуються вчинками, закарбовуються у пам’яті на ціле життя. Час від часу ми перемотуємо плівку і робимо зупинки. Зупинки, щоб пригадати ці моменти, які знову надихають до життя. Жити і безкорисливо творити добро. В найменші речі, обставини вкладати найбільше Любові. Ділитися Любов’ю, яка від ділення тільки помножується. Тілесна любов, любов з користю проминає і залишає у душі пустку і смуток. Тільки правдива Любов може заповнити порожнечі в нашому житті і надати йому зміст.
Нелегко є любити правдивою любов’ю. Цьому потрібно вчитися, а найбільшим Вчителем є Ісус Христос, який своїм життям засвідчив свою Любов до кожного з нас. Він є правдивим джерелом Вічної Любові. Не біймося черпати з Його долонь цілющу воду, яка є вічною, яка ніколи не проминає. Що більше ми любимо, то більше уподібнюємося до нашого Творця і відновлюємо Його образ і подобу у нашому житті й тим самим ми відбудовуємо стіни нашого храму, у якому на наше запрошення може замешкати Святий Дух. Не біймося любити, бо страх проганяє Любов. Навіть якщо і зазнаємо невдячності, насмішок, любімо й надалі, бо Любов – вічна!
Фото: free4kwallpaper.com
