Чим більше ти любиш, тим більше ненавидять тебе. Тебе хочуть знищити, стерти з лиця землі.
Земля. Українська Земля. Талановитий, працьовитий народ. Народ, який не боїться труднощів, народ, який супротивний вітер зустрічає з усмішкою на вустах. Народ, який любить, який робить добро, який віддає все, щоб зберегти українські цінності. Вбивали, катували, морили голодом. Земля пам’ятає смак крові, а верба плаче до цих пір і зажурено стоїть калина. Мати, мати виглядає свого сина, сина який пожертвував своєю молодістю, щоб зберегти життя інших, щоб земля більше не знала смаку крові і не ховала скалічені тіла у невідомих місцях. Так, ціна свободи велика.
Йдеш по прохолодній росі, милуєшся світанком, синє небо усміхається до тебе. Чиїсь очі, багато очей дивляться на тебе. Недавно вони дивилися в очі смерті і не побоялися її. Вони її перебороли. Вони все зробили для того, щоб ти міг дихати на повні груди. Пам’ятай про них. Жертва велика. Вони моляться за тебе. Вони віддали життя за тебе. Вони вірять у тебе. Не будь байдужий. Будуй, не руйнуй. Люби і твори. Борися. Не здавайся. Не бійся.
Їхні очі все бачать… Небо плаче…
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
