Гімн красі

26.08.201108:16 Ольга
Мацишин
У красоты смыслов столько же, сколько у человека настроений. (Оскар Уайльд) Кілька крапель впевненості, солодкавий екстракт усмішки, льодовий кубик неординарності, столова ложка тепла і щирості, дрібка вишуканості і п’янкий ароматизатор кохання, додаємо настоянку позитиву і радості – еліксир вічної краси та молодості готовий!


Краса – це особливий стан душі, відчуття гармонії в душі, зовнішності, природі… Краса – це настрій. Інколи аж дивно, чому в один момент ми бачимо все у яскравих і прекрасних кольорах, а в інший, ті ж самі предмети і люди викликають лише роздратування або навіть відразу? Інколи із захопленням помічаю красу і досконалість оточуючих  людей, а інколи прагну знищити всі дзеркала, щоб не бачити потворних відображень і тіней. Зіткана із суперечностей і різноманітних думок, Людина не може точно сформулювати визначення краси, бо кожного дня сприймає її по-іншому.

Ні щастя, ні кохання, ні потворність не мають мірил чи формул, а формула «ідеальної» зовнішньої краси існує – 90-60-90. Важко не піддаватися впливу цим магічних чисел, коли саме такий стандарт пропагується у сучасному світі, світі, в якому ми живемо. Чому ми створюємо шаблони для того чого не можемо осягнути, чого не можемо повністю пізнати?

Краса – це щось невловиме, неймовірне, таємниче, що не можна виміряти чи зважити. Водночас краса - це жорстока володарка людської свідомості, яка вимагає до себе поваги і жертовності. Якою багатогранною і різною вона може бути! Ніжна, пристрасна, холодна, егоїстична, вульгарна, спокійна, яскрава… Озирнись довкола і побачиш, що вона повсюди, хоч у різних проявах, але всюди, у кожному з нас.

Чи можна порівнювати троянду і лілею? Троянда – безперечно королева, але варто простягнути руку, щоб торкнутися до неї, як гострі колючки обпечуть долоню, за пізнання її краси потрібно платити кров’ю. А лілея – сором’язлива, тендітна, що мило прикриває пелюстками своє не менш красиве личко, чи гірша вона за троянду?! Якщо навіть квіти не можна порівняти по певному еталону краси, то що тоді говорити про настільки різних людей? Часто буває, що красива зовнішність не відповідає вмісту душі і навпаки. Звісно ми можемо з першого погляду визначити для себе чи є симпатичною для нас ця людина чи ні. Але це буде цілком суб’єктивним і в багатьох випадках помилковим рішенням. Можливо я занадто часто це повторюю, але всю красу людської істоти відразу зрозуміти неможливо.

«Ти є тим, що ти про себе думаєш»,- ідеальний вислів, який доводить думку про те, що кожна  людина творить себе і своє життя самостійно. Некрасиві люди (хоч таких і немає, але вони самі ставлять собі такі ярлики) вважають, що краса – це Божий дар, який їм недоступний. Але чи дар це? Красі заздрять, красу знищують, красі зраджують... Я не настільки добре розумію це життя, щоб відповісти на питання над яким люди роздумують уже чимало століть. Чи краса і щастя – добрі знайомі, чи давні вороги, чи можна купити, виміряти, зберегти красу або жити без неї? У кожного своя відповідь, свій погляд на ці запитання.

Є ще одна річ, яку варто зрозуміти: під простою обкладинкою ледь примітною книги може ховатися мудрість віків, а в яскраву обгортку може бути загорнена надзвичайно несмачна конфетка. Зовнішня краса – це важлива складова справжньої Краси, але внутрішній вогонь і доброта серця можуть існувати без ідеальної оболонки, все ж роблячи людину щасливою.

Рейтинг: 4.5 Голосів: 19 Переглядів: 1113
Ваша оцінка: 4786

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (2)

+

Додати коментар



    • 26 Серпня, 2011 18:39andrey s. Відповісти
    • Нещасна та людина, яка понад усе дбає за зовнішню красу..яка є мінлива і вянуча, яка кимось придумана.
      І це не значить, що про це не потрібно дбати. Потрібно, але перед тим знати для чого, чи для Кого.
      І справді, коли в душі пустка, а зовні гарно, то це якось сумно,навіть попри всі самовтішання чи виправдання.


    • 26 Серпня, 2011 18:39andrey s. Відповісти
    • Нещасна та людина, яка понад усе дбає за зовнішню красу..яка є мінлива і вянуча, яка кимось придумана.
      І це не значить, що про це не потрібно дбати. Потрібно, але перед тим знати для чого, чи для Кого.
      І справді, коли в душі пустка, а зовні гарно, то це якось сумно,навіть попри всі самовтішання чи виправдання.