Почуття – наодинці

05.01.201220:30 Христина
Бурбан
Він її обійняв і до себе притиснув,
Далі – довгий цілунок,і вже забуття ...
Поруч люди ідуть. Хтось зневажливо свиснув, Хтось грайливо прицмокнув:
"Ну, що ж, це життя..." Зупинилось дівчисько:
"Цікаво поглянути,


Як цілуються. Може,навчитись є сенс?
"
І проходять уроки інтимної грамоти
На виду у людей,як навчальний процес.

Ви мене не засуджуйте, любі закохані,
Що втручаюсь і застерігаю я вас.

Вірте – там, де є очі
і свідки непрохані,
У кохання короткий,приречений час.

Бо чужими очима воно опошляється,

Хто покинутий -
заздрить по-чорному вам.
І кохання повільно із вами прощається,
Бо не терпить воно ні афіш,ні реклам.

Бо любов – таїна,і ніким ще не вивчена,

І завжди вона різна, і тільки -
на двох...
Не буває з екрану любов запозичена.
Почуття – наодинці. А свідок – сам Бог.

(Віолета Дворецька)

Рейтинг: 4.6 Голосів: 12 Переглядів: 404
Ваша оцінка: 6422

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5

Коментарі (0)

+

Додати коментар