“Мене не пустили до церкви” – історія про права чи безправ’я? Що скажете ви?

Читай також

  • Отець Роман Демуш: «Форум молодіжного душпастирства — знак надії і можливість почати говорити з молоддю однією мовою»
  • Досі думаєш, що Церква тебе не чує? Реєструйся і їдь на Всеукраїнський форум молодіжного душпастирства!
  • «Канони Церкви є дорожніми показниками на шляху духовного життя»
        • “Мене не пустили до церкви” – історія про права чи безправ’я? Що скажете ви?

          Мене сьогодні вперше не пустили до церкви. Чому запитаєте Ви мене. А тому, що я заважатиму молитися людям, яким заплатили за Службу Божу. Такого шоку в мене ще не було. Штуттгарт 18.05.2017.

          Таким емоційним постом нещодавно поділилась на своїй ФБ-сторінці Марина Азізова. Прикрий випадок трапився із нею під час відвідин храму в Німеччині.

          Отець Олег Кобель одразу ж відреагував на допис, закликаючи винести це питання для ширшого загалу, детально про нього розповівши.

          “Отче, немає про що багато писати. Зайшла до церкви. Мені сказали вийти, бо я буду заважати молитися людям, які заплатили за Службу Божу. Коли я сказала, що хочу просто 2 -3 хвилинки помолитися, то мене попросили помолитися надворі”.

          Як з’ясувалось згодом, церква, до якої авторку посту не впустили – євангельська:

          “Мала нагоду більше дізнатися про церкву: … це Stiftskirche – evangelische Kirche. Можливо тому. Проте згадую зразу чомусь Мартіна Лютера і все одно якось не по собі”.

          До обговорення долучився священик Stepan Sharko, :

          Храми в Німеччині, чи це католицькі чи протестанські, відкриті для всіх. Але є правило, якщо йде богослужіння, то вхід для туристів заборонено, бо це заважає іншим молитися. Як священник служу для української громади у місті Münster і стикаюся кожного разу з подібною проблемою. Туристи не зважають на написи при вході, гупають дверима, голосно розмовляють і ведуть себе часто не відповідно. Тому у деяких храмах є люди, які слідкують за порядком і не дозволяють заходити до святині, коли йде відправа. Припускаю, що Ви потрапили в подібну ситуацію. Німці не «дурнуваті», а люблять порядок і знають свої права. До речі: Одна служба за померлого коштує на римо-католицькій парафії 2,70 євро. Це «дууууже» символічна пожертва. І тут не йдеться про те, хто заплатив, а хто ні “.

          На що Марина Азізова відповіла: ми сказали що ми не туристи, Служба ще не розпочалася і ми попросили 2 хвилинки помолитися, тому ми нікому не могли завадити. І, власне, чітко було сказано, що люди заплатили, тому ми небажані.

          “Я – християнка і хочу мати можливість відвідувати у будь-який час храм. тому дана практика мені виганяння з церкви мені не зрозуміла”.

          Чи є ця подія просто збігом обставин, непорозумінням, а чи поки незрозумілою для нас тенденцією? Якою є ваша думка?

          Автор: Тетяна Трачук

          Фото: school.at

           

          Читай також

        • Отець Роман Демуш: «Форум молодіжного душпастирства — знак надії і можливість почати говорити з молоддю однією мовою»
        • Досі думаєш, що Церква тебе не чує? Реєструйся і їдь на Всеукраїнський форум молодіжного душпастирства!
        • «Канони Церкви є дорожніми показниками на шляху духовного життя»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)