Книга відгуків

Тут ми обоговорюватимемо роботу сайту.

Ти можеш залишити відгук, поставити запитання чи написати побажання.

Для цього просто напиши коментаря внизу цієї сторінки.

Дякуємо за твою участь!

Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

Коментарі

  • Роман    26.08.2017 о 17:33

    1

    0

    Гарний календар, чудова програма. А як Ви дивитесь, щоб створити віджет і для Gear S2-3? Думаю, це було б корисно…

  • Марія Марія    09.03.2017 о 09:39

    0

    0

    Скільки ми часу приліляємо увагу коментарям,публікаціям про те,що нам не так уже й потрібне.Вставши сьогодні зранку,я зрозуміла,що маю з цим поділитись з іншими,щоб ще раз підкреслити перед Богом,що я ціную,те що він для мене робить…
    Не кажіть,що Бог не знає наших думок,навіть не сумнівайтесь у цьому…..Він знає все!
    Це було на 8 березня.З вечора я знала,що маю їхати завтра у інше місто на день по справах,десь о 8.00.Знаючи свого чоловіка,в такому разі, він зранку встає,іде по квіти у такий день і вітає свою жінку,тобто мене.Так сталось,що плани помінялись і мені прийшлось вставати о 5.00 ранку,щоб на 6.00 уже виїжджати автобусом з автовокзалу.Тобто,уже можливості купити квіти так зранку у чоловіка не було,він привітав мене на словах,вибачився,що без квітів і я побігла….Він залишався на цілий день з дитиною сам,тому чи були б ще сьогодні все таки квіти я уже й не думала,ми не перший рік живнмо разом,для мене було цінно і те,що я маю можливість поїхати у тому,що мені було потрібно,а він сидить з дитиною.
    Весь день пройшов на ногах,не легкий видався… Звичайно,дух свята відчувався повсюди.Чоловіки в цей день ходять не менш щасливіші ніж жінки,навіть один одному “з святом”,теж кажуть)Приємно було за цим усім спостерігати.)
    I тут уже вечір.Поїзд.Я вертаюсь назад,втомлена.Сіла уже в міську маршрутку,їду додому.Гамір,шум,багато молодих людей,хто з квітами,хто з ведмедиками….і я згадала,що попри це все,я так і залишилась без подарунка,будь якого….Дивилась я на цих усіх радісних людей кругом і десь там мені стало шкода,що свято пройшло повз мене,хоча я й ненадаю йому такого першочергового свята в році,але все ж таки хотілося хоч щось….Вихожу з маршрутки,вирішила ще зайти в магазин взяти щось дитині.Дивлюсь він вже майже закривається,тому я перезапитала чи можу ще щось взяти і зайшла.Розрахувалась я за свій товар,збираюсь виходити і тут мені хлопчина навздогін:”Це вам,візьміть!”Я розвернулась,він мені простягав 3 яблучка в кульочку.”Сьогодні свято 8 березня,це вам”,-каже продавець.Я на секунду завмерла,подякувала йому і вийшла.Як я ними тішилась,це був для мене якийсь такий шок,це мій подарунок на 8 березня!Звичайно,я зрозуміла хто мене почув.Підняла голову,подякувала!Щастя мене переповнювало за ці 3 яблучка.Дякую.

    Р.S Надрукуйте це,якщо можна,на своєму сайті,можливо до когсь мої слова донесуться.Буду вдячна.Скиньте ссилку на статтю по пошті мені.Дякую

Написати відповідь до Марта Зозуля Cancel reply