Святе Письмо з розважаннями на 18 Травня

Діяння святих апостолів 15:5-34

⁵  Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея. ⁶  От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу. ⁷  По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували. ⁸  І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам, ⁹  і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні. ¹⁰  Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести? ¹¹  А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.» ¹²  Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами. ¹³  А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене! ¹⁴  Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його. ¹⁵  З тим згоджуються і слова пророків, як написано: ¹⁶  А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю, ¹⁷  щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, - каже Господь, що чинить це, ¹⁸  йому відоме споконвіку. ¹⁹  Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога, ²⁰  але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови. ²¹  Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.» ²²  Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами. ²³  Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт! ²⁴  Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі, ²⁵  то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, ²⁶  людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа. ²⁷  Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме. ²⁸ . Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного: ²⁹ . стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.» ³⁰  Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа, ³¹  а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою. ³²  Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом. ³³  По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали. ³⁴  Сила задумав зостатися там.

Євангелія від Йоана 10:17-28

¹⁷  За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. ¹⁸  Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» ¹⁹  Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. ²⁰  Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?» ²¹  Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?» ²²  Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. ²³  Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком. ²⁴  Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!» ²⁵  Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене. ²⁶  Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. ²⁷  Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, ²⁸  і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.

Уляна Журавчак