Перше Послання Апостола Павла до Солунян 2, 14-19.
14. Браття, ви почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі; бо і ви терпіли те саме від ваших земляків, що вони від юдеїв, 15. які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, і Богові не угодні, і противні усім людям. 16. Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, і повсякчас доповнюють міру своїх провин. Але гнів Божий настиг їх нарешті.
17. Ми ж, брати, позбавлені вас на короткий час лицем, не серцем, старалися чимскорше побачити ваше лице, така наша туга за вами. 18. Тому хотіли прийти до вас, я, Павло, раз і вдруге, та сатана перешкодив нам. 19. Яка бо наша надія, або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?
__________
Євангеліє від Луки 11, 23-26.
Сказав Господь:
23. Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає.
24. Коли дух нечистий вийде з чоловіка, блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, і, не найшовши, каже: 25. вернуся в дім свій, звідкіль я вийшов. І прибувши, находить його заметеним, прибраним. 26. Тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка стає гірше, ніж перше.
__________
Тому хотіли прийти до вас, я, Павло, раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.
Деколи ми собі вирішуємо, що якщо нам щось раз чи двічі не вдається – то це просто означає, що воно не варте наших зусиль. Але з цього уривка Святого Письма очевидно, що навіть святим апостолам не все вдавалося. І вони тоді не полишали своїх намірів, більше того, вони розуміли, що ці перешкоди – від сатани.
Не завжди буває просто відрізнити речі, які дійсно нам потрібні від речей, які нам не найважливіші. І розпізнати їх можна лише з Божою допомогою, у молитві.
Хто зо мною не збирає, той розсипає
Життя без Бога може видаватися простішим. Часто здається, що інші люди, які не мордують себе всякими приписами, правилами, обмеженнями, є набагато щасливішими. Що саме вони мають всього вдосталь і будують своє життя саме так, як хочуть.
Але насправді кожен прагне Бога. І той, хто не знає, що він саме Бога шукає, намагається Його чимось замінити. І це зазвичай щось не дуже добре й корисне для людини, це щось таке, що непомітно її від самої себе та від її рідних віддаляє. І такі ситуації рано чи пізно “вилазять боком”.
Те, що нам здається, що хтось щасливіший, насправді зазвичай тільки здається. Все, що ми надбаємо без Бога, рано чи пізно розсиплеться, як пісок крізь пальці. І то не тому, що Бог егоїстичний. А просто тому, що Без нього ми так часто помиляємося…
