У ці дні маю справу з аналізом ситуації стосовно сексуального виховання дітей. І не тільки їх. І тут “справедливості ради” треба констатувати, що ті хто компетентно і коректно мав би займатися цим питанням (батьки, відповідно підготовлені вчителі та вихователі, зрілі духовні наставники (наставниці), — цим питанням не займаються. Наслідок від Homo sovieticus? Табу? Страх? Усвідомлення некомпетентності? …? А потреба ж є! Є потреба про це говорити, вчити, виховувати! Є попит! А яка пропозиція? Комерційна, розпіарена…