Всі дороги ведуть до Бога. Тому питання не в тому, чи приведе мене моя дорога до Бога, а в тому, яке життя я матиму за своїми плечима. Паломництво – ще одна можливість зупинитись, озирнутись і зрозуміти де Ти є на своєму шляху. А щоб краще це зробити, пропонуємо Тобі кілька правил, про які варто пам’ятати, вирушаючи на прощу.
Молитовний намір
Прочанин відрізняється від туриста своїм наміром, бо паломництво – не просто дорога. Це усвідомлена дорога. Ти, жертвуючи певним комфортом, часом і силами, йдеш до Бога, щоби отримати відповіді на свої духовні запитання – в цьому основний сенс паломництва. Все інше – фізичні вправи для тіла, марафон. Тому добре подумай, який намір буде Твоїм дороговказом цього разу.
Проща неможлива без прощення
Як і рюкзак, свою душу також потрібно підготувати. Маєш ще кілька днів, щоб зустрітись із своїм сповідником, а якщо не встигнеш, або його у тебе немає – не переживай, бо прочан завжди супроводжують священики, а тому в дорозі можна сповідатися.
Якщо ж Тобі важко зважитись на сповідь – спробуй щиро помолитись, можливо саме у цьому паломництві Ти почуєш лагідне запрошення Бога до примирення.
Дякувати, щоб просити
Молитовний намір – це добре, але спершу варто було б подякувати Богові. Саме в таких ситуаціях це відчуття неймовірно загострюється: Ти дякуєш за хмарку, яка нарешті заступила палюче сонце, за сухі шкарпетки, за горнятко кави, за дощовик…(продовжувати можна дуже довго) У такі моменти мимоволі починаєш розуміти наскільки важливо є дякувати за все що маєш, кожен день і кожну мить. Тому не забудь подякувати Богові за …(допиши сам).
Вийди із ”зони комфорту ”
Як духовної так і фізичної. Наші надмірні прив’язаності навіюють уявне переконання, що без певних речей ми не можемо жити. Паломництво – гарний час, щоб усі ці прив’язаності виявити і бодай частини позбутися, тому якщо маєш бажання і витривалість – зроби собі певні настанови: це може бути утримання від соцмереж чи шкідливих звичок, наприклад. Вибір є широкий і все залежить від Твоїх слабкостей.
Спитай про те, що хвилює
Духовний ріст відбувається тоді, коли людина починає усвідомлювати динаміку власної духовної боротьби і рівень на якому вона відбувається. Часом буває так, що запитань є більше аніж відповідей. Проща – крута нагода отримати такі відповіді. Лише не бійся питати.
Поділись вогником своєї віри
Паломництво дає людині відчуття того, що вона не сама, що є багато молодих людей, які вірять у Бога і готові це свідчити серед однолітків. Саме свідчення є сьогодні тою іскрою, що здатна запалювати нові серця вогнем віри, тому не бійся свідчити там, де Ти є!
Зроби для себе висновки
Проща є добре прожитою, коли лишає після себе слід. І це не лише яскраві світлини, це також і конкретні висновки: я буду намагатися рухатися в тому чи іншому напрямку, буду більше розвиватися у молитві, частіше сповідатимуся, буду брати участь у служінні при моїй парафії.
А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям.
(Мт: 12, 43-45)
Дуже легко розвіяти те, що так довго збиралося, тому пильнуй, аби не розтратити ті благодаті, котрі отримаєш у паломництві.
