10 незмінних правил успішного спілкування

Читай також

  • Якщо ви ще не знаєте, що робити у Великий піст
  • “Ти вільний, і якщо бажаєш загинути – це в твоїй волі”: духовні поради монаха-пустельника
  • Папа Бенедикт XVI – бути трохи святішим щодня
        • 10 незмінних правил успішного спілкування

          Спілкування – це те, що наповнює щоденне життя кожного. Під час комунікації обмінюємось думками, знаннями, емоціями. Однак, на жаль, не завжди залишаємось задоволеними після розмов. У чому ж справа? А може в тому, що існує декілька нехитрих правил, які забезпечуть якість наших бесід?

          Правило перше: відкритість. Звісно, усі ми “фільтруємо” специфіку розмов: із шефом на роботі, із співробітниками банку, із друзями, у сім’ї тощо говоримо по-різному. Але кожна із цих розмов потребує від нас відкритості, тобто готовності зустрітись з іншим. Набір шаблонових фраз-відмовок про погоду і т.д. ніколи не змотивують спірозмовника до якісної розмови. Навпаки, щирість, вміння виразити свою готовність до прийняття іншого – це вже підвалина успішного спілкування.

          Правило друге: діалог! Так, ми всі невиправні егоїсти. Але для розмови завжди потрібен хтось ще, окрім мене, прекрасного. Довгі, детально-виснажливі розмови про себе – це не комунікація. Варто навчитись бачити, чи цікаво співрозмовнику тебе слухати, а чи ні. Зрештою, щоб виговоритись, можна просто посидіти перед дзеркалом.

          Правило третє: слухай іншого. Мабуть, кожному з нас доводилось побувати у ситуації, коли я говорю – стіни слухають. Це ж образливо, правда? Якщо йдеться про якість спілкування, то слухати співбесідника – основоположне завдання. Бо який же тоді сенс?

          Правило четверте: пам’ятай про добрий тон. Ще змалечку всі ми вчимось, що перебивати – не надто культурно. Однак з віком все менше про це згадуємо. Добрі манери ніхто не відміняв. І вони, насамперед, – це вияв самоповаги.

          Правило п’яте: не говори для годиться або тому, що треба. Всі ми чудово знаємо, що  нічого й нікому не мусимо. Більше того, у спілкуванні, бо воно – вияв внутрішнього бажання кожного. Не варто вести розмову для годиться. Бесіди мають приносити задоволення, а не втомлювати.

          Правило шосте: будь відвертим. Уміти назвати біле білим, а чорне – чорним, не загортаючи все у папірці, – це не нахабство і не вроджена властивість характеру, це насправді –  результат праці над собою. висловлена тут і зараз об’єктивна критика може й не прибільшить  друзів, зате може і справді змінити чиєсь життя.

          Правило сьоме: готуйся до важливих розмов і до буденних також. І тут не йдеться про детальний розписаний план розмови, а про саморозвиток.  Читай, будь активним, монітор щось цікаве, займайся улюбленою справою – і з тобою буде про що поговорити.

          Правило восьме: усміхайся. Це за замовчуванням. Усмішка здатна налагодити комунікаційні потоки навіть тоді, коли слова безсилі.

          Правило дев’яте: жестикулюй. Постава тіла, вміння підсилювати сказане жестами – це мистецтво, до якого варто прагнути. Так розмова стає жвавішою та живішою.

          Правило десяте: не піддавайся емоціям. Нерідко розмови мають підвищений тон звучання. В таких випадках слід пригадати, що той, хто володіє собою, – володіє світом. Бо слово – не горобець…

          Спробуй застосувати ці поради уже сьогоді і результат не забариться!

           

          Автор: Тетяна Трачук

          Фото: munplanet

           

          Читай також

        • Якщо ви ще не знаєте, що робити у Великий піст
        • “Ти вільний, і якщо бажаєш загинути – це в твоїй волі”: духовні поради монаха-пустельника
        • Папа Бенедикт XVI – бути трохи святішим щодня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 4.5 / 5. Vote count: 2

            No votes so far! Be the first to rate this post.

               

              Про автора

              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Коментарі

              • Наташа    12.01.2021 о 09:38

                Дуже сподобалося 😊

              • Ірина Кисилевич    23.08.2017 о 10:15

                Щодо відвертості- з таким треба бути обережним, бо можна і ворогів собі нажити, і чудовий колектив розбити (зауваженнями доводиться до сліз керівника, керівник звільняється з роботи, а за ним люди йдуть).