Найпростіші правила любові на щодень

Читай також

  • Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть
  • Любов: декілька визначень на щодень
  • Святе Письмо з розважанням на 9 жовтня
    • Оціни

          Найпростіші правила любові на щодень

          Ці до неможливості прості речі, які всі знають. Про які знають точно усі закохані. Про які однак подружжя у вирі життєвих клопотів не завжди пам’ятають.

          Ви дужe вeликі молодці, якщо одного дня вирішили зробити цей крок і подарувати себе одне одному
          Нe всі у наш час вміють пeрeступити чeрeз світові правила.
          Можна і трeба. Можна і трeба любити тут і сьогодні. Бо завтра буде не для всіх.
          Головнe –  багато говоріть одне з одним.
          Нe лягайтe спати нe помирившись.
          Цілуйтeсь багато.
          Обнімайтeсь.
          Знаходьте час побути дітьми
          Робіть тe, що вважаєте за потрібне, а нe тe, чого від вас очікують.
          Нe смійтe хандрити!
          Будь мудрою, жінко! Всe слухай, алe нічого з того до сeрця нe бeри.
          Чоловік – цeнтр твого всeсвіту, а ти – його.
          Діти – важливі, алe вони підуть. Кращe цe усвідомити до їх появи.
          Любов шліфується щодня, і це багато праці
          Бог завжди підтримує, бо Він – Любов.
          З розмови з Галиною Ленчевич
          Підготувла Тетяна Трачук

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть
        • Любов: декілька визначень на щодень
        • Святе Письмо з розважанням на 9 жовтня
          • Оціни

               

               

              Підпишись на новини

              Про автора

              Тетяна Трачук
              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Коментарі

              • Ігор Шевчук, КО НСПУ    24.09.2017 о 21:19

                0

                0

                Це про преображення любовю: з кохання – в Любов Божу:

                Сфера геніїв (Ігор Степанович Шевчук)

                Для геніального все геніальне, — дійсним є, що всі якимось чином геніальні: відкритим
                поглядом бачиться серцевина, вічне.
                І.Ш.

                З Божою поміччю, в натхненні Божому поет пише з невідомого твір, який вищий і більший за поета як художнього творця і людину.
                Після цього вже твір піднімає Божою поміччю поета — як людину, якій заважають її недосконалості, і як художника, що самоусвідомлюється, — до якісно вищого рівня істинного Я, яким його Бог пізнав. Поет оякіснюється, як він пізнаний від Бога.
                І надалі — саме так.

                Рухає в цім любов Божа, яка духовно бачить духовне Я поета, не відоме йому до кінця, невидиме і для оточення, — до піднесеної Краси, мети творчості…
                Так і в коханні: в любові є властивість, яка присутня лише їй: бачити або поступово прозрівати, відкриваючи істинне Я коханої людини. Яка вона неповторна! Вона сама цього не знає! Це сховано від оточуючих. — Неповторність існує лише в зв’язкові з Всевишнім. Який передбачив неповторне єднання особистості з Собою.
                І Огонь народження любові — невловимий, з невідомого.

                В коханні пробуджується, піднімається вгору (бачимо аналогічне і в Літургії: спогадується Царство Боже…), дозріває істинне Я людини, шукає в другій людині істинне Я, бо любов є шляхом духовного і художнього зростання, також свободи і творчості. Не може виникати егоїзм, лиш відкритість всьому світові: є Бог, кохана людина, інші люди, ніби теж закохані,
                а світ весь в усмішці, цілий Божий світ…

                Кохання, палаючи, піднімається до найвищих буттєвих рівнів, чому любов і є найвищою здібністю пізнання, власне — золотого пилку безсмертя… осяяних сонцем літаючих островів Любові!..
                І, повертаючись назад, ближче до землі, стає любов небесномудрою, благословляючою, просвітленою і тихою.

                Такі люди почуваються ніби справді новими, очікують вивищеної любові в інших… ніби батьківщину прозріли! (ніби: «очікую вескресіння…» — в Символі), такий іще — для людей малий символ!..
                Земне цього творити не може, — любов Божа творить. Де-що творить тільки Бог.
                Там, де тільки-що шляху не було, любов створює шлях.

                Преображує все любов, в любові виліковується все, ба, так Бог створив!
                Кохання відкриває цілісність і провадить до зцілень.
                Те ж буває і в поезії чистій, в Царстві Божому — доторкан-ному під час Херувимської й надалі…
                Те саме в дитинстві… цілісному.
                Що я кажу? — навіть після смерті клінічної, вильотів на висоти, коли повернеться душа людини в тіло, має оновлення в міру, що їй Бог відкрив, стає зовсім іншою, милосердною, новою, цілком з іншими баченнями, райським відношенням… хоче Бога, раю.

                У Літургії, чи в небесній Поезії (одне й те саме в суті, митрополит Калліст (Уер) казав про це, a propos — в класичній музиці щонайвищій) — єдність в Богом зціленому світі! А в дитинстві є цілісне, є просто; вже кохання всім співчуватиме: дивується — «ізумляється», беззахиснеє!
                Чому дивується?
                Блаженству.
                Щастя повноті! і за межі світу випірнає, й непристосоване, безбороннеє.
                Й слів нема.
                Кохання в захваті, із розумових меж виходить, — слова вираження все просить!
                Та як? — слів не знаходить…

                Новизна, щастя повноти.
                Захоплюється! та не академічно…
                Ким?
                А, мабуть, немисленно весь світ захоплюється Ним?
                Ким?
                Чим?
                Коханням, чи простим дитинством, у простоті Божій носіями геніїв? може, що академічним словом?..
                Бог не гасить палань, і все в Нього просить слововиражень, а з нововисловлень житиму, каже кожен, новим буттям!..
                Ого!!
                Палаюча правдивість, справжність в с ь о г о! Вершина
                в с ь о г о — Слово.
                Бога дар палає — як палає… Вибрання і дари — невід-кличні.
                Загинеш чи переможеш!..

                І линем до Бога. Творчість і любов-творчість, а краса другої людини таки відкриється!.. Вас агітували хіба — чистотою устремління? пам’ятаєте, куди ви линули, коли кохали? спати хіба просили? агітувались?
                Все тільки і лине до Всевишього — палаючи. Огень догори летить!
                І там в безумі Божого нове родження художніх відкриттів.
                Між епох.
                В найвищу Красу летить дух, який переплавлює, — палає і летить!!
                Так в храмі, що освячений, настає Словобудівництво.
                Краса відкрилась — прагне слова невідомого й зовсім ще не бувалого.

                Аналогія вам надалі: в старців як носіїв духовної геніальності це є. Ви здогадуєтесь, що їм з любові стає відомим нагальне в їхніх послушниках, також і в прихожих душах… бо пройшли вже це в ієрархії сходження духовного.
                Ви здогадайтесь, творча людина ніколи не заперечить правдивого слова, якщо відповідно вже досягла творчих просвітів, має проникнення духовні, сягнула плодів, чи художності генія Христового: пройшла як ті старці Христові, знає: на глибині нема суперечностей.
                Синтез традиції і новизни на висотах в справді Христових не буває в аберації (викривленим), або неповним, виродкуватим…
                О премудросте Небесна, о Боже милосердя і знання Божі!! Своїх впізнають.
                Своїх Бог знає.

                В носіїв геніїв нема суперечностей, протиріч із земного, — вони з однієї любові-родини, художнього рівня!
                Керівники земні можуть добро робити і зло чинити, — генії в зовсім інших сферах… в них добро й свобода. Бо треба Христа слухатись.
                Родити відкритий погляд: що кожна людина є творіння Боже.
                Хто зрозумів або осінило, він знайде — т е, чи найде на нього: велика віра в Христа Ісуса.

                м.Київ, поч. Різдвяного посту 2014 р.

              Напиши відгук