Стриманість перевіряє кохання

Читай також

  • Як сваритись по-християнськи і чи це взагалі можливо?
  • Блаженніший Святослав: Прощаємо і просимо прощення“ — рецепт порятунку не лише України, а й Європи
  • Анатомія сімейних конфліктів
    • Оціни

      3
      0
          Стриманість перевіряє кохання

          Цього разу про дошлюбні стосунки розповідає священик храму Пресвятої Богородиці ― Володарки України, працівник комісії УГКЦ у справах родини, духівник руху „Справжня любов чекає“, засновник проекту зустрічей із молоддю Дмитро Романко.

          ― Що ж потрібно знати до одруження?

          ― Найперше ― чи вмію я любити? Це проявляється щодня в тому, як я ставлюся до оточення, тобто як вправляюся у любові, адже можна довго шукати свою людину, а тимчасом не дозріти до того, щоб любити. Друге ― розрізняти кохання і закоханість (закоханість ― це спалах, коли спершу божеволіємо від людини, а потім байдужіємо до неї). Один зі способів перевірити кохання ― це стримуватися до одруження від статевих стосунків. Третє ― почуття відповідальності за того, із ким пов’язуємо своє життя. Це найважливіше у шлюбі. Відповідальність ― елемент зрілості: „Я свідомий, що мої вчинки матимуть наслідки. Моє завдання ― зробити, щоб ці наслідки були добрими“. Ми не маємо права прив’язувати людину до себе, якщо не можемо про неї подбати. Відповідальність полягає і в тому, щоб не спричинити хвороби у партнерові (через невпорядковані статеві стосунки і не таку вже й безпечну контрацепцію). Відповідальна людина не скаже: „Я розлюбив, через певні обставини наші стосунки не склалися“, адже наші стосунки ― результат моїх зусиль, учинків, це спільне рішення, тому свої проблеми я не спихатиму на подругу. Усе, що стається з жінкою, зокрема її поведінка ― це результат поведінки чоловіка й навпаки.

          Пошук людини для себе, того, хто мені підійде, хто мене ощасливить ― це егоїзм, адже кохання ― це дарування себе, тому лише, коли люблю себе, коли я щасливий, то зроблю щасливим когось.

          Найкраще, коли про все це розказують дитині батьки. Але вони часто не мають ні часу, ні бажання, ні не знають, як це розповісти. Добре, якщо батьки ― приклад подружнього життя для дітей. Коли ж ні, то це не означає, що ми приречені ― просто тут доведеться докласти більше праці до власного переосмислення певних речей, подолати стан негативного спадку ― простити батькам і бути вдячним їм, прийняти себе.

          ― Ви працюєте з підлітками від 14–15 років. Про що говорите з ними?

          ― Про те, що найбільше їх цікавить, ― про стосунки. Про це вже пізно говорити на передподружній катехизації, коли люди часто мають досвід співжиття (за статистикою, це 94%), а наломили багато дров. Молоді важливий сам факт кохання ― вони починають зі статевих стосунків, шукаючи кохання, а не навпаки. Спершу говоримо про профілактику небезпечної поведінки, потім ― як відрізнити кохання від закоханості, як зрозуміти, що це справжнє кохання, які його основні риси, про те, що непорозуміння між хлопцями й дівчатами виникають тому, що вони по-різному сприймають стосунки і кохання. Далі переходимо до відповідальності. Зрештою, заохочуємо зацікавлених долучитися до руху „Справжня любов чекає“. Його учасники складають обітницю дошлюбної чистоти і носять срібні перстені з написом „Справжня любов чекає“.

          ― Як реагує молодь на збереження дошлюбної чистоти, адже світ пропагує інший спосіб життя?

          ― Проблема не в різних поглядах, а в незнанні. Християни-практики часто так глибоко не розуміють важливості дошлюбної незайманості, але дотримуються її до одруження, спираючись на авторитет Церкви. А ті, що не мають авторитету Церкви, губляться і починають стосунки не тому, що є бажання, а тому, що до кінця не обізнані з безпечністю і відповідальністю. Найчастіше спрацьовує цікавість. Буває, що у стосунки вступають несвідомо, після вживання алкоголю. А вже у років 25 говорять про це з певним відчуттям втрати, розпачу, коли починають розуміти, що втратили те, що тепер хочуть подарувати особі, яку люблять.

          ― Чому питання дошлюбної чистоти таке важливе? Як це впливає на подальше життя у подружжі?

          ― Це одна з причин нещасливих родин, не конче тих, що розпадаються, а тих, які швидко втрачають запал і не мають жаги жити разом, рухатися, щось змінювати, адже вони почали будувати стосунки на ненадійному фундаменті. До статевого співжиття треба дійти після певних етапів. Коли ми цим нехтуємо, то вже не можемо добре розпізнати людину, її цінності, адже фізична близькість засліплює тверезий погляд на ці речі. Досвід невдалих стосунків часто робить злий жарт ― призводить до втрати, зранення серця. Важливо не заглушувати цей стан іншою особою, не шукати заміни, перечекати, доки не вдасться зцілити себе.

          ― Що пропонує своїм учасникам молодіжний рух „Справжня любов чекає“?

          ― Тематичні тренінги, реколекції, зустрічі, обговорення, спільну молитву. В Україні рух діє понад шість років. Він всехристиянський, універсальний, без конфесійних ознак, адже всім важливо дотримуватися вірності Христові через збереження себе до одруження. Однак у русі не лише ті, що зберігають чистоту, а й ті, які пошкодували, що її втратили й надалі складають обітницю дочекатися до одруження.

          Ірина МАРТИН, Освітній студентський тижневик “Аудиторія”

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Як сваритись по-християнськи і чи це взагалі можливо?
        • Блаженніший Святослав: Прощаємо і просимо прощення“ — рецепт порятунку не лише України, а й Європи
        • Анатомія сімейних конфліктів
          • Оціни

            3
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Напиши відгук