Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть

Читай також

  • Я знаю, точно знаю про що мене спитають на Страшному Суді
  • Наскільки ми послідовні у своїх думках, словах, учинках та як цього досягнути
  •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
        • Як дівчинка, помираючи від раку, пояснила, що таке смерть

          Як онколог з 29-річним професійним стажем можу із певністю твердити, що змінювалась, кожного разу переживаючи драми моїх пацієнтів.

          Не знаємо меж своїх можливостей поки не зіткнемось із справжніми негараздами і не відкриємо, що можемо піти значно далі, ніж думаємо.

          Пригадую з особливим трепетом шпиталь у Пернамбуцо в Бразилії, де робила свої перші лікарські кроки. Розпочала працю у дитячому відділенні і зацікавилась дитячою онкологією. Пережила багато трагедій моїх малих пацієнтів, невинних жертв раку.

          Коли народилась моя донечка, то я тремтіла від терпінь дітей.

          Аж до того дня, коли ангел прийшов до мене. Прийшов в образі маленької 11-річної дівчинки, за плечима якої були роки лікувань, ін’єкцій, хіміотерапій та променевих терапій.

          Ніколи не бачила мого малого ангелика у відчаї. Бачила, коли плакала, помічала страх в її очах, але все це – людське.

          Якогось дня прийшла завчасно на роботу. Дівчинка була сама у кімнаті. Я запитала, де її мама. Навіть зараз, коли пригадую, що вона мені відповіла, не можу стримати емоцій.

          -Знаєш – відповіла – мама часом виходить на коридор поплакати, коли ніхто не бачить. Коли я помру, вона терпітиме, сумуватиме. Але я не боюсь помирати, я не народилась для цього життя.

          А чим є смерть для тебе, золотко?

          – Знаєш, коли ми були малі,  то, засинаючи в батьківаському ліжку, просинались у своєму, правда ж? З цим подібно. Одного дня засну і Бог забере мене, і я прокинусь в Його домі, в правдивому житті.

          Я була просто приголомшена, не знала, що сказати. Глибоко заторкнула мене та передчасна зрілість, вигартована у терпінні, духовність і бачення тієї малої дівчинки.

          -А моя мама буде дуже побиватись, сумувати.

          Стримуючи сльози, я запитала:

          -А що для тебе означає сум?

          -Сум – це любов, яка залишається.

          Зараз  мені 53 і ні від кого я не чула кращого визначення суму. Це любов, яка залишається.

          Мій малий ангелик пішов – і минуло вже стільки років. Однак цей великий урок змінив моє життя. Завдяки йому я стала значно уважнішою до проблем моїх пацієнтів, людянішою, відданішою. Вночі, коли бачу найближчу зірку, називаю її “моїм ангелом”. Уявляю, що вона сяє у своєму новому вічному домі.

          Дякую тобі, мій ангеле, за твоє прекрасне життя, за урок, який ти дала мені і за допомогу. Як добре, що існує сум. Любов, яка зостається, – вічна.

          Dr. Rogério Brandão, онколог

          Переклад з польської Тетяни Трачук

          Джерело: pl.aleteia.org

           

          Читай також

        • Я знаю, точно знаю про що мене спитають на Страшному Суді
        • Наскільки ми послідовні у своїх думках, словах, учинках та як цього досягнути
        •  У Львові презентували книгу Глави УГКЦ «Бог не покинув Україну»
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 1

            No votes so far! Be the first to rate this post.