DoBro: дивіться на світ крізь призму любові

Читай також

  • Молитва і запасне колесо. Те, що владика Володимир Груца говорив студентам
  • Навчіться казати “Ні” за вас цього “Хтось не зробить”
  • Інноваційний вибух — молодь може!
    • Оціни

      0
      0
          DoBro: дивіться на світ крізь призму любові

          Якщо думаєте, що знаєте, що таке бути активним і як це — реалізовувати кілька проектів одночасно, то ви просто мало знаєте. Активісти Центру студентського капеланства ЛА УГКЦ за літо реалізували аж тринадцять проектів, чимало з них — це робота волонтерського простору DoBro.

          Кажуть, якщо хочеш краще пізнати друга, їдь із ним у гори. Ті, хто активні в DoBro мають інший вимірник дружби — поїздки на східні терени та організація таборів для дітей з прифронтових міст.

          — Цьогоріч ми продовжили свою діяльність на Донеччині — в Костянтинівці і вперше вирішили спробувати провести табір у Красногорівці, яку з одної сторони обстрілюють, а з іншої ще можна спокійно жити. А також вперше працювали в Кропивницькому та селі Червоновершка, що неподалік цього міста, — розповів очільник ВП DoBro Роман Дмитрів.

          Головна мета, яку ставлять перед собою волонтери — щоб у майбутньому ті діти, для яких зараз вони організовують табори, теж ставали волонтерами і провадили цю діяльність.

          — Стараємося робити все, щоб зацікавлювати молодь і щоб у подальшому цей рух діяв на постійній основі. Щоправда, поки що результат мінімальний. Тож ми раз-двічі в місяць, не залежно від того — є табір чи ні, приїжджатимемо туди, щоб підтримувати цей вогник. На Сході співпрацюємо лише зі священиками УГКЦ, щоб також допомагати розбудовувати греко-католицькі парафій, бо на разі там не надто активні парафіни, відповідно й бракує людей, щоб розвивати різні проекти. Священикам самотужки досить важко це зреалізувати, — зазначила працівниця Центру студентського капеланства Наталя Гнип.

          Досить несподіваними були табори в нових для DoBro місцях. Зважаючи на те, що їх проводили при греко-католицькій церкві, до якої на тих територіях ставляться не надто довірливо, то кількість дітей на їхніх заходах приємно вражала.

          — Думаю, передовсім їх зацікавило те, що ми запропонували заходи, яких раніше в місті ніхто не проводив: дитячі табори, ігри, банси, навчання. І все це безоплатно. Їм це сподобалося. Було чимало дітей, які до нас приходили з першого дня, а були й ті, хто долучався вже потім. Переконаний, якби батьки не впливали на рішення дітей, то їх було б значно-значно більше. Нам навіть не доводилося проводити особливої інформаційної кампанії, єдине, що розробили анкети, щоб знати, хто до нас приходив. А найкращими інформаторами були самі діти, бо вони розповідали і батькам, і своїм друзям. Бувало, що люди просто проходячи повз, бачили, що ми робимо і наступного дня приводили до нас своїх дітей, — додав Роман.

          Окрім різноманітних забав, із дітьми проводили катехизацію. Також на прикладах уривків книги „Маленький принц“ розглядали різні складні життєві ситуації, намагаючись знайти їх вирішення, працюючи в команді. Як зауважили волонтери, за дітьми було цікаво спостерігати, бо навіть ті, хто не спілкувався до того, потоваришували. А ще цікавіше було слухати їхні думки, настільки глибокі, що не завжди й дорослі можуть до цього додуматися.

          — Маємо добрий приклад однієї сім’ї з Донецька, яка зараз мешкає в Костянтинівці. Раніше вони не ходили до церкви. Та діти в нашому таборі, бачачи, як волонтери йдуть до Святого Причастя, й самі захотіли приступити до Сповіді. Тож після розмови зі священиком, належного приготування, в них відбулася перша урочиста Сповідь і Причастя. І з того часу вони всією сім’єю почали приходити до церкви. Для нас це велика перемога, — наголосила Наталка.

          Щоб Літургії були дітям цікавіші, їм закупили дитячі молитовники і сформували хор. Серед волонтерів табору DoBro була диригентка, яка ще й грала на гітарі — тож співали всі. Це дітям особливо подобалося, бо вони брали безпосередню участь у служінні Літургії. Волонтери вже з власного досвіду знають, наскільки непросто така просвітницька і катехитична діяльність на тих теренах, хоча і молодь, і діти цього потребують. І свідченням того було те, що вони годинами спілкувалися зі священиком про все, що їх цікавило.

          DoBro організовувало також виїзний табір для дітей зі Сходу до Львова, намагаючись якомога більше розповісти і показати наші краї, щоб також розвіяти стереотипне сприйняття західної частини України.

          Та робота волонтерів не припиняється навіть після завершення таборів. Адже вони мають багато спільних проектів, які потребують постійного розвитку та підтримки. Зараз DoBro підшуковує волонтерів, які готові їхати на осінніх шкільних канікулах на Схід України, щоб знову організовувати цікаві заходи для дітей.

          — Ми завжди пам’ятаємо, що ми — команда і маємо спільну мету. Бачимо велику потребу в цій роботі, тому дивимося на будь-яку проблему через призму любові, — додали на завершення волонтери.

          Наталія ПАВЛИШИН

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Молитва і запасне колесо. Те, що владика Володимир Груца говорив студентам
        • Навчіться казати “Ні” за вас цього “Хтось не зробить”
        • Інноваційний вибух — молодь може!
          • Оціни

            0
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Напиши відгук