Притча про яблука

Читай також

  • Чого прагне українська молодь?
  • “Твоя присутність допомагає мені жити”
  • В штаті Огайо заборонили аборти дітей зі синдромом Дауна
    • Оціни

      6
      0
          Притча про яблука

          Незалежно від того, наскільки ви доросла, досвідчена і обізнана людина, ніколи не поспішайте судити інших.

          Маленька дівчинка тримала в руках два яблука. Її мама м’яко і з посмішкою запитала свою маленьку принцесу: «Мила, ти не могла б дати своїй матусі одне з двох яблук?»

          Дівчинка протягом декількох секунд дивилася на маму, потім раптово надкусила одне яблуко, а потім швидко інше.

          Жінка відчула, як посмішка застигає на її обличчі і дуже постаралася не вяивити свого розчарування. Вона засмутилася, що її улюблена донечка не побажала з нею ділитися.

          І раптом дівчинка простягнула одне з укушених яблук і сказала: «Мама, візьми ось це, воно більш солодке!»

           

          Незалежно від того, наскільки ви доросла, досвідчена і обізнана людина, ніколи не поспішайте судити інших. Дайте їм можливість порозумітися. Те, що ви бачите, може бути дуже оманливе.

          Часто бачачи тільки загальну картинку, ми помиляємося в істинних мотивах дій іншої людини.

           

          Джерело: kyrios

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Чого прагне українська молодь?
        • “Твоя присутність допомагає мені жити”
        • В штаті Огайо заборонили аборти дітей зі синдромом Дауна
          • Оціни

            6
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Коментарі

              • Ігор Шевчук, поет КО НСПУ    09.11.2017 о 20:50

                0

                0

                * * *
                Вікторії Зоріній, дельтапланеристці, яка — молода,
                мов Ікар, — розбилася…
                присвячується

                я літній дощ
                я теплий дощ
                що не шукаю —
                а знаходжу здивування
                іду я з площ
                з дитячих прощ
                Господь почув
                наші моління і благання

                я тіло площ
                я тіло площ
                і я іду за сонцем далі
                з дитячих прощ
                з дитячих прощ
                і піднімаю золоті сандалі!

              • Ігор Шевчук, поет КО НСПУ    09.11.2017 о 20:26

                0

                0

                До речі, в тему: розширмо, в можливості порозумітися, підняте питання. Посилаюсь на автора-педагога, що песимістичним почувається, не знаходячи правди в науці…

                Віктор ГРИЦЕНКО, УЛГ:

                …На біду, ми, вчителі, всьому вчимо на уроках, але не любові.

                …лише через десятиріччя починає позначатися у душі вже дорослої людини те, що посіяв своєю книжкою письменник або на уроці вчитель. А, можливо, добре і мудре, яке і робить людину людиною, ніколи не зійде, заглушене бур’яном: вихованням вулиці або вовчими законами суспільства.

                …От і виходить, що вчителю дозволяють давати знання, але не виховувати майбутніх громадян України. Але недаремно ж свого часу Василь Сухомлинський сказав, що знання без виховання – меч у руках божевільного.

                …З історії ми знаємо, що Гонта дітей не вбивав. На перший погляд, Шевченко піддав до вогню жару, показуючи цю сцену, адже він добре знав, що народних месників трактували як розбійників, злодіїв, пляму в нашій історії. Що робить автор підручника? Він шукає виправдання. Можливо, хтось з Вас це вже читав? «Цю сцену поет вводить у дусі народних уявлень про вірність присязі», – пише автор, але зарані ставить крапку.
                Прошу читача взяти до уваги мої звинувачення:
                1. Автор підручника помилково трактує образ Івана Гонти, нав’язує свою думку тисячам учителів, а відтак – мільйонам учнів, чим наносить величезну шкоду морального плану.
                2. Ведучи мову про народну уяву, стосовно вірності присязі, він не робить належної оцінки цій уяві, а тому ставить Гонту на один щабель з лиховісним Павликом Морозовим.
                3. В підручнику нічого не сказано про «єврейське питання», що може призвести до міжнародних непорозумінь.

                …Гонта – це суміш релігійного фанатизму з жахливим бажанням правити натовпом. І зауважу: коли натовп бажає крові, йому важко щось протистояти. Адже ні Україна, ні її народ не постраждали б, коли Гонта залишив би своїх дітей живими. Змінилося б лише одне: тінь зради впала б на ватажка…

                …А тепер, шановний читачу, більш складне завдання. Уявіть, що Вам доручили скласти для школи програму з української літератури. Твори яких письменників склали б Вашу хрестоматію? Не відмахніться, бо ми і тільки ми думаємо на 100 років уперед, а не автори сучасних програм, які сповідують одну заповідь: «Аби гроші, гріха не буде!..» Чому так грубо кажу? А тому, що, хоча програми міняються через кожні 4-5 років, пишуть їх одні і ті ж люди.

              Напиши відгук