Необхідність напрацьовувати нові підходи в служінні нашої Церкви виникли від часів Революції Гідності, коли відбулися розстріли на Майдані. Ще більше це питання набуло актуальності від 2014 року, коли в АТО гинули наші воїни. І особливо глобальним стало від 24 лютого 2022 року, коли через повномасштабну війну страждають не тільки воїни, а й цивільне населення.
Зважаючи на це, для семінаристів, які вчаться на старших курсах, проводять різні реколекції та формаційні зустрічі, які допомагають актуалізувати питання служіння в умовах війни.
Одним із таких став кількагодинний вишкіл у Львівській духовній семінарії Святого Духа для семінаристів та духовенства на тему «Виклики війни». Навчання об’єднало найактуальніші питання, які виникли через воєнні дії, жертви, насилля.
Першою стала зустріч із психологинею й психотерапевткою Хабу ментального здоров’я «ДіяТи» Марією Тракало. Лекторка заторкнула питання стресу i травми, викликів супроводу постраждалих від стигми турботи про ментальне здоров’я. Також на різних прикладах представила, як люди, які дбають про постраждалих, повинні потурбуватися про власне ментальне здоров’я. Розповіла присутнім про те, за якими ознаками визначити, коли необхідності залучення лікаря чи психотерапевта для допомоги.
Пропонуємо кілька ключових думок із цієї зустрічі.
― Травма ― це нормальна реакція психіки на ненормальні події. Коли згадати початок повномасштабної війни, то кожен у тій чи іншій мірі фізично реагував. Тож, говорячи про психотравмуючі події, треба пам’ятати, що людина є завжди заручником таких обставин. Ми не винні ― це обставини ненормальні, адже те, що над головами в нас літають ракети не є нормальним. Важливо звернути увагу на те, як часто травмовані люди описують свої відчуття, ― ніби життя зупинилося на позначці до події, яка завдала травму. Для багатьох психотравма супроводжується відчуттям безсилля, коли з’являється відчуття, що вони віддані на поталу. І саме це стає причиною травматизму. Загалом травми розділяють на «Т-великі» ― коли є безпосередня загроза життю і «т-малі» ― нема загрози життю.
Психологиня провела паралелі таких пережиттів із сімейним травматизмом.
― Людина ― це тіло, дух і душа. Для здоров’я нашого тіла потрібен лікар. Для духовного здоров’я ― священник, духівник. За наш душевний стан ― психолог, психотерапевт. Війна прошиває всі наші стани ― фізичний, духовний і душевний. Особливо це відчувають наші воїни. Тому потрібно дивитися комплексно на проблему. Адже психотравма може відбиватися на нашому фізичному стані. І тоді вже потрібно звертатися до психотерапевтів. Люди швидше прийдуть до священника, аніж до психолога чи психотерапевта. І мудрість духівника полягає саме в тому, щоб розпізнати ситуацію і вчасно скерувати до відповідного фахівця, ― підкреслила Марія Тракало.
Зустріч відбувалася у форматі діалогу, тож психологиня, відповідаючи на запитання семінаристів, наводила багато прикладів із власної практики. В такий спосіб майбутні священники мали можливість краще розуміти, як теоретичні знання застосовувати в конкретних ситуаціях, коли з’явиться необхідність допомогти людям, які перебувають у стресі чи перейшли через складні випробування.
Підготувала Наталія Павлишин
