Псалом 100
Про милість та про справедливість* я буду співати тобі, Господи, псалми співатиму.
Буду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене?* Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого.
Перед очима в себе не стерплю нічого нечестивого.* Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане.
Лукаве серце відійде геть від мене,* зла я не хочу й знати.
Хто обмовляє тайкома ближнього свого, – того я призведу до мовчанки.* Хто має горде око й пиху в серці, того я не стерплю.
Очі мої на вірних краю, щоб жили зі мною.* Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити.
Не житиме в моїм домі той, хто лукавство творить.* Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене.
Щоранку призводитиму до мовчанки всіх нечестивих краю,* щоб вигубити з Господнього міста всіх, що творять беззаконня.
Псалом 100: “Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене”
Брехня… Здається, що не надто й багато шкоди завдаєш людині. Адже не побив, не вбив, не пограбував, нічого не забрав.
Так і АЛЕ!
Говорячи неправду, особливо розводячи брехні про когось, ми цілковито уподібнюємося і розбійнику, і жорстокому вбивці. Адже обріхуючи когось, обкрадаємо його добру репутацію, вбиваємо в людині віру в себе, віру в інших людей, віру в добро.
Здається, а що такого: сказали-забули. Та насправді сказане часто роз’ятрює душу багато років. Фізична рана не так болить, як завданий душевний біль.
Тож, кажучи щось між іншим, так просто чи з ціллю очорнити людину, пам’ятайте, наскільки шкодите їй, а також і те, як порожніми словами руйнуєте власні стосунки з Господом.
