Послання Апостола Павла до Филип’ян 2, 5-11.
5. Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. 6. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, 7. але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. 8. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. 9. Тому його возніс високо і дав йому ім’я, що над усяке ім’я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.
Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28.
38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:
– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.
41. Озвався Господь до неї і промовив:
– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.
27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:
– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:
– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.
Усі ми хочемо бути щасливими, прагнемо і шукаємо щастя усе життя. Ісус дає чітку вказівку: слухай слово Боже і зберігай його для того, щоби бути щасливим.
Божі заповіді ми нерідко сприймаємо як зазіхання на нашу свободу, але насправді це інструкція для досягнення щастя. Бо Творець хоче бачити своїх дітей досконалими і незраненими. А гріх ранить.
Слово Боже просякнуте любов’ю до людини. Мало слухати, його слід приймати і робити дієвим. Щодня. Щохвилини. Не лише раз на тижднь у церкві слухати і виходячи забувати.
Щастя – це бути з Богом, зараз і навіки.
