ПОСЛАННЯ ДО ГАЛАТІВ

• Павло, апостол - не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих,
• і всі брати, що зо мною, Церквам Галати.
• Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
• що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого,
• якому слава на віки вічні! Амінь.
• Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію;
• не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову.
• Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!
• Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема!
• Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою.
• Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою;
• бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише - через об'явлення Ісуса Христа.
• Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її.
• Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.
• Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю,
• зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись,
• ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск.
• По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день.
• А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
• Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.
• Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські;
• на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі.
• Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував,
• і прославляли заради мене Бога.