ІСУС СИН СИРАХА

• Всяка премудрість - від Господа, з ним же вона і повіки.
• В морі пісочки, краплі дощу і вічности днини - хто порахує?
• Висоти небесні, земну широчінь і глибини безодні - хто дослідить?
• Перед усіма речами створено мудрість, і розважливий розум - від віку.
• Джерело мудрости - слово Боже у вишніх, а дороги її - заповіді відвічні.
• Корінь мудрости - кому він відкрився? І наміри її потаємні - хто про них знає?
• Спізнання мудрости - кому об'явилось? І хто її досвід збагнув багатющий?
• Єдиний мудрий, страшний вельми, що возсідає на престолі своєму.
• Господь сам утворив її, і уздрів, і перелічив її, і розлив її над усіма ділами своїми,
• над усяким тілом, із щедроти своєї, та й надав її тим, які люблять його.
• Страх Господній - то слава й честь, веселощі й вінок раювання.
• Страх Господній звеселює серце й радощі дає, втіху та довголіття.
• Хто страхається Господа, блаженним стане наостанку, і в день кінця свого - благословенним.
• Початок мудрости - боятися Господа, і створено її в лоні з вірними разом.
• Вона між людьми звила гніздо, вічну основу, і до сімей-поколінь його довірлива буде.
• Повнота мудрости - страхатися Господа: вона упоює їх плодами своїми;
• цілу їхню хату сповнює бажаним, і засіки їхні - плодами своїми.
• Вінець мудрости - острах Господній, від нього квітне мир і здоров'я благодайне.
• І уздрів Господь, і перелічив її, дощем ізлив знання і розважливий розум; підвищив славу тих, що посідають її.
• Корінь мудрости - страхатися Господа, тож віття її - довголіття.
• Острах Господній гріхи віддалює; хто в ньому перебуває, той гнів відвертає.
• Несправедливого гнів - невиправдальний, бо в запалі його гніву - його погибель.
• До пори-часу довготерпеливий терпить, але наприкінці радощів він зазнає;
• сам він дочасу свої слова ховатиме, його ж розум посвідчать уста численних.
• У скарбниці мудрости - приповідки, повні знання; для грішника ж побожність - осоружна.
• Прагнеш мудрости? Дотримуй заповіді, і Господь тобі її щедро надасть.
• Бо мудрість і повчальність -острах Господній: вірність та лагідність йому довподоби.
• Не будь нечуйним супроти остраху Господнього і не приступай до нього з серцем подвійним.
• Не будь супроти людей облудним, зважай на уста свої.
• Не зносься вгору, щоб не впасти й не збезчестити душі своєї, бо Господь твої тайни відкриє й додолу кине тебе серед громади, - бо не причастивсь єси до остраху Господнього, і серце твоє облудне.