Якось до мене в сповідальницю клякнула жінка. Вигляд її був дуже збентежений, руки тряслися, очевидно, зі страху – сповідь обіцяла були насиченою. Слово за словом, вона почала оповідати про свої труднощі, негаразди, про неспокій, який турбує її роками, про дику самотність, яка, мов отрута, заполонила її нелегке життя.