Рух, розвиток і подвиг.
Це сімнадцятий крок програми духовних приготувань української молоді до Світового Дня Молоді Краків 2016
Виявляємо спільні моменти понять; рух, розвиток і подвиг в особистому життю, що зумовлює і допомагає, що гальмує і перешкоджає; рух, розвиток і подвиг в життю спільноті і суспільства, також держави – що зумовлює і допомагає, що гальмує і перешкоджає; хто такий «homo viator»? особиста відповідальність кожної людини за свій рух, розвиток і подвиг. Віддати життя: Небесна сотня і монашество. Богопосвячене життя – рух, розвиток і подвиг у найвищій мірі.
Розпорядок зустрічі
- Збір
- Привітання та початкова молитва
- Вступне слово
- Пояснення для праці в групах
- Праця в групах
- «Вільний мікрофон»
- Пояснення теми
- д/з
- молитва
- чай і щось смачненьке
Молитва
Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш, скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.» Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору. Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила; щит і забороло – його вірність. Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає,6ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні. Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, -до тебе не підійде. Ти лиш очима споглянеш -і кару грішників побачиш. Бо Господь – твоє прибіжище, Всевишній – твій захист. Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого. Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь. На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона. Тому, що він явив свою любов до мене, я його врятую; я вивищу його, бо знає моє ім’я. Візве до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю Довгим віком його насичу , і явлю йому моє спасіння.
Вступне слово
Питання до залу:
Що таке «рух», «розвиток» і «подвиг»?
На перший погляд, ці три визначення важко поєднати, однак в духовному контексті ці поняття мають символічне значення: їх об’єднує одна спільна риса – зміна. Візьмемо за приклад отців-пустельників, у яких присутні ці три ознаки. Їх героїчний вчинок – відречення від світу, беремо як приклад. У пустині монахи усамітнювались, роздумуючи про Бога, постили та чували. Часто-густо ми стоїмо на місці і пливемо за течією, через лінивство та невдачі. Наше життя повинне бути подвигом, кожен із нас має свій шлях свої труднощі, але долаючи їх ми будемо нагороджені життям вічним. Людина є відповідальна за свій рух, розвиток і подвиг.
Рух – поняття, яке використовується для позначення будь-яких змін, які відбуваються у Всесвіті. Також рух – це процес переміщення, зміна положення тіла відносно інших тіл у просторі.
Сучасне поняття про рух, як будь-які зміни у світі своїм формуванням багато в чому завдячує дуже давнім і недосить чітким понять про дух, духів, Дух Божий, як причину і прояв конкретних змін у світі
Розвиток – незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об’єктів. Тільки одночасна наявність всіх трьох зазначених властивостей виділяє процеси розвитку серед інших змін:
оборотність змін характеризує процеси функціонування (циклічне відтворення постійної системи функцій);
відсутність закономірності характерно для випадкових процесів катастрофічного типу;
при відсутності спрямованості зміни не можуть накопичуватися, і тому процес втрачає характерної для розвитку єдиної, внутрішньо взаємозалежної лінії.
У результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта, що виступає як зміна його складу або структури (тобто виникнення, трансформація або зникнення його елементів або зав’язків).
Подвиг – саможертовний, героїчний вчинок, який має важливе значення, скоєний у надзвичайно складних, небезпечних умовах з великим ризиком для власного життя. Подвиг викликає у людей повагу, гордість у самого себе, увагу з боку оточуючих.
Питання до залу:
Що ви знаєте про термін «Homo viator» ?
«Homo viator» (лат. Мандрівник, паломник) – символ тяжкого становища людини, людина на дорозі, подорожі, той що бродить. Ціле життя наше є мандрівкою, важливо не загубитися і ставити перед собою ціль, мету до якої крокувати. Бенджамін Дізарелі зазначив: «Секрет успіху – наполегливість у досягненні мети».
Вільний мікрофон
(кожен малює образ, асоціацію)
- Хто такий герой?
- Хто для мене є герой?
- Що означає герой в сьогоденні?
Далі ділимося на групки (по 3-4 особи) і кожна група обирає любу галузь праці й обговорює та готує презентацію «як бути героєм там, де я є».)
В кінці ведучий зустрічі підводить підсумки.
Матеріал про «Небесну сотню»
«Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів свою душу» (Івана 15:13). Цей євангельський уривок набув неабиякої популярності у наш час. Люди по новому переосмислюють ці Божі слова. Важко забути події зим 2014 року, коли людини гинули за краще життя. «Небесна сотня» – це приклад подвигу і неабиякого патріотизму.
Людина є глобальною цінністю. В світі нема нічого ціннішого за людину. Окрема людина – рушій будь-якої громади, джерело всіх ідей, прозрінь, винаходів; творець, лідер і дослідник, якому властиво ставити будь-які цілі та досягати їх, чи надихати інших, в тому числі нащадків, на великі звершення. Тому, вдосконалюючи світ, треба зміцнювати віру в людину, віру людини в себе, цю особисту релігію кожного, єдиний і головний ритуал якої – щасливе, розумне, безпечне життя.
Людська індивідуальність потребує відродження. Сучасний світ заохочує громади та спільноти, утворені на спільному місці проживання, за спільними інтересами, за майстерністю володіння тією чи іншою справою. Дисципліна, самопожертва, відречення, вища мета, традиція – за допомогою цих понять тоталітарні громади відбирають у людини її індивідуальність. Всі інвестиції в громаду, як правило, лише посилюють її нехтування цінністю окремої людини. А громада людей, які не вірять в себе, приречена залишатися по своїй сутності примітивним племенем доісторичних часів, всі проблеми та ідеали якого сконцентровані навколо виживання та споживання.
Людство без віри в найвищу цінність людини здатне лише загинути від страху. Бідність, проблеми з доступом до якісної освіти та медицини, соціальна нестабільність, насильство; екологічні проблеми та вичерпання скарбниці Природи, яка століттями давала щедрі кредити світовій економіці – всі ці проблеми людства хвилюють, примушують замислитись. Але страх приходить, коли немає віри. Брак простої людської віри, яка творить чудеса та допомагає долати небезпеки, є найбільшою проблемою розвитку сучасних суспільств.
Герої «Небесної сотні» навчили нас, що таке любити, це не просто бажати блага, а віддавати свій розум, свою силу, своє майно, свій час, одним словом, віддавати своє життя тим, кого ми любимо. Любов робить нас вразливими, нам доведеться пережити занепокоєння, болісні моменти, страждання, але тільки так ми зможемо наслідувати Христа.
Любомир Гузар сказав: «Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного – тільки вбити».
Тоді ця фраза здавалася звичайним афоризмом з глибоким сенсом, не більше… Та сталося незворотне… 20 січня 2014 року всі ЗМІ поширювали одне: «у Києві почали «працювати» снайпери. Наразі відомо про 35…60… загиблих». Сльози, страх, відчай і постійне зростання кількості загиблих – ось, що назавжди «врізалося» у пам’ять чи не кожному українцеві. Снайпери прицільно стріляли в голову, серце, шию, не залишаючи шансів медикам на надання ефективної допомоги. Кількість жертв досягла цифри 100, та це був ще не кінець. Звідси й пішла назва «Небесна Сотня». Простий українець з дерев’яним щитом у руках протистояв професійно навченому та озброєному Беркуту, а потім і снайперам.
І народ вистояв! І переміг у тій страшній та кровавій борні. Переміг ціною сотні життів. Хтось залишився без друга, брата, батька, дідуся. А хтось ще й не народився, а вже втратив тата…
У той момент Україна на повні груди вдихнула повітря, насичене горем і журбою, у той момент Україна змінилася раз і назавжди.
20 лютого 2014 року став днем початку відліку історії Нової України. Ми повинні пам’ятати цей день, тих людей, які ціною власного життя вибороли «життя» нашій державі.
Сьогодні, на жаль, боротьба триває. Але це боротьба вже тієї Нової України з агресором, який вперто не хоче визнавати нашої незалежності.
Як би там не було, але наш народ вкотре продемонстрував усьому світові героїзм, відвагу, мужність та патріотизм. Небесна Сотня – усього два слова, а скільки гордості й болю водночас поєднано у них. Українці, давайте вшануємо в цей пам’ятний день усіх, хто боровся й бореться за наше майбутнє, бо, як писав Олександр Довженко: «Ми б’ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, – за Батьківщину!»
Бог не просить нас обмежувати себе і займатися благодійністю. Він просить любити один одного так, як Він любить кожного з нас, а це означає – віддавати душу за своїх друзів. Але любов’ю Христовою ми можемо перетворити смерть на життя. У цьому наша слава, в цьому наша обітниця дітей та учнів, з якими у Царстві Своєму буде мешкати Бог наш, що нас полюбив!
Отже, ця зустріч має за ціль по новому оцінити наш шлях, яким ми крокуємо. Наближається Світовий День Молоді, не гаймо час, бо потрібно гідно представити Україну. Мандруємо разом роблячи акцент на духовній мандрівці.
Додаткові матеріали до зустрічі:
Домашнє завдання
Згадати у своїх особистих молитвах героїв Небесної сотні, переосмислити свій духовний розвиток.
Молитва
“Ісусова молитва” за героїв
