У п’ятницю, 9 травня 2025 р., Папа Лев XIV очолив у Сикстинській каплиці Апостольського палацу в Ватикані Святу Месу з нагоди завершення Конклаву. Під час Євхаристійного богослужіння він виголосив наступну проповідь.
Читати далі
— Знаєш, я втомився. Все життя намагаюсь бути правильним. Не шуміти. Не плакати. Не злитися. Посміхатись, коли болить. І що? Я взагалі не знаю, хто я…— Бо тебе вчили бути зручним, а не справжнім. З дитинства ти засвоїв, що любов — це нагорода за тишу, слухняність, відповідність. Але це не любов. Це контракт.— А що, я мав би кричати? Злитися? Казати, що мені погано? Людям і так важко, вони не винні…— Це старий страх. Що…
Читати далі
На спільній зустрічі апостолів не було одного з апостолів – Томи Близнюка. Він виглядає ще більш замкнутим і розчарованим, адже намагається пережити те, що сталося, на самоті. Він відкидає товариство, з яким доводилося ділити невигоди постійних проповідей і походів Ісуса близько трьох років. І це він яскраво демонструє у моменті, коли вони приносять йому Благу Вістку – Євангеліє. Він замикається на Божу правду, замикається на своїх друзів, замикається на можливість майбутнього. Зневіра замикає його серце…
Читати далі
Милосердний Господи, звертаємося до Тебе з болем і надією у серці за всіх, хто зник безвісти на українській землі. Як колись давно Ти був з Йосифом, сином Якова, коли його доля була невідома родині, і згодом повернув його до батька, так благаємо Тебе: будь з кожним, чия доля сьогодні невідома, хто розлучений зі своїми рідними через війну. Господи, зміцни серця батьків, дружин, чоловіків і дітей, які щодня живуть у невідомості. Почуй слова матері загиблого воїна,…
Читати далі
Сьогодні сотні тисяч людей з цілого світу зібралися на площі святого Петра і мільйони перед моніторами тв та компʼютерів, щоби попрощатися з папою Франциском. Але для мене він був набагато більше, ніж римський понтифік. Він був людиною. Братом у Христі. Співбратом, єзуїтом. Людиною, яка шукала, помилялася, падала і піднімалася. Людиною справжньою, яка не ховала своїх слабкостей і тому була такою сильною. Його життя було свідченням діалектики скромності та величі. Він обрав простоту — і саме…
Читати далі
Я мрію про Церкву, у якій можна бути вразливою. До якої можна прийти і показати свої рани. Як Ісус прийшов до апостолів і показав свої. Бо ж бачив, що і в них рана на рані від очікувань, розчарувань, страху. Мрію про Церкву, в якій ці рани будуть гоїться. А не будуть за них засуджувати. Я мрію про Церкву, у якій безпечно. До якої можна прийти, не боячись стати чи сісти не там і не так….
Читати далі
ВОСКРЕС — Якщо Христос справді воскрес… чому в Нього залишилися рани? — Бо воскресіння не стирає біль, воно його не заперечує. Христос повертається не “оновленим” у людському сенсі, після капітального ремонту. Ні! Він повертається зі слідами мук, зі шрамами. — Але чому? Він же міг воскреснути і бути досконалим. Без нагадування про Голгофу. — Бо любов не соромиться ран. Бо справжня перемога — не у втечі від болю, а в тому, щоб біль нести й…
Читати далі
Дивно, але ще заки я почав вивчати богословіє і дізнався про тишу Великої Суботи з книжок, я її часто переживав у день передвістя Пасхи. Ця тиша проростала у моїй дитячій свідомості у мовчазній сільській церкві перед плащаницею і ніби пробивалася через нетрі богословського незнання… Тиша потрібна кожному. Щоби умиротворюватися, щоби навчитися молитися, щоби просто бути здоровим Тишу цінують ті, які її засмакували. Бо у цьому смаку її неповторна цінність Тиші бояться ті, що бажають собою…
Читати далі
— Ти кажеш: “Велика Субота”. А для мене — це просто ще один день, коли Бог мовчить. І мовчить так довго, що хочеться кричати Йому в обличчя: де ж Ти був? — … — Де Ти був, коли помирали ті, кого я любив? Де Ти був, коли я молився і залишався сам? Коли тиша в моєму серці ставала важча за будь-який крик? — Розумію. Але я не хочу дати тобі легку відповідь. Я навіть не…
Читати далі
— Слухай, скажи мені… Чому Страсна п’ятниця взагалі така важлива? Я знаю, що це день, коли розіп’яли Ісуса, але… чому ми досі про це говоримо? Чому ми щороку повертаємось до цього болю? — Більшість або боїться цього дня, або просто проходить повз. Але Страсна п’ятниця — це не просто спогад про розп’яття Ісуса. Це день, коли ми дивимось прямо в обличчя стражданню. І не тільки Його, а всьому людському болю. — Але хіба цього болю…
Читати далі
Наталія Павлишин: Натисніть на підпис "Переклад і адаптація" - відкриється оригінал статті...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Юлія: Звідки взято ці рядки,хто автор оригінального допису?...
до 10 біблійних віршів, які допоможуть, коли вам страшно 
Lio: На найдавніших рукописах,що збереглися до наших днів,чітко пише ім'я Йгвг.А не Г...
до Свідки Єгови: 7 найбільших обманів 
Олег: Чи правда, що до святої Рити можна молитися тільки в четвер?...
до Молитва до святої Рити в безнадійних ситуаціях 
Мирослава Яріко: Добрий день. У повному тексті Літургії на день певні тексти, які мають говорити...
до Книга відгуків
