«Коли люди перестають вірити в Бога, вони починають вірити в усе інше» (англійський письменник-християнин Г. К. Честертон)
Отець Миколай Микосовський, священик-василіянин, нещодавно на сайті if.osbm.info поділився своїми спостереженнями з похоронів: «Ховаю різних людей: бідних і багатих, молодих і старших тощо… І що я зауважив? Що майже кожен начебто християнський похорон оповитий грішними забобонами (помилковою вірою), якимось напів’язичництвом… Ми християни чи хто?»
Священик склав «рейтинг» напоширеніших похоронних забобонів, яким хочемо поділитися з читачами «ДивенСвіту»
Перевертання крісел
Люди мають дивне переконання, що смерть сидить на кріслі поруч небіжчика і коли випроваджують тіло померлого з оселі, бажають у такий спосіб немовби вигнати смерть на вулицю… І ще щоб на них не сів ніхто із живих. Як маємо померти, то помремо й без цього. Забобони не врятують нітрохи.
Родичі не можуть нести труни
Не роблять це тому, щоб потім померлі не подумали, що їх смерті раді або щоб не відправитися опісля слідом за ними. Тому не раз просять про це чужих. А як нема кому з неродичів нести труни? Буває ж таке, що обмаль присутніх на похороні. Чув про випадки, що навіть священик з дяком несли домовину… Тому треба поступати второпно. Я, буває, кажу, що труну мають нести ті, що мають силу та бажання. І так само у випадку з хрестом на могилу.
Заборона дітям бути на похороні
Найменші теж мають знати, що смерть існує, тому їх треба поволі до цього факту готувати. Кажуть, що якщо діток забирають від покійного в інше місце – вони згодом можуть мати перед смертю великий страх, боячись чи не всякої тіні. Наше земне життя не раз крокує поряд з дійсністю смерті. Все у руках Всевишнього.
Закривання дзеркал щільною тканиною
Забобонні люди думають, що дзеркало може бути як «пастка» для померлої особи. Вона нібито, заглянувши до нього, буде швидко «полонена», адже не відразу відправляється у потойбіччя. Треба знати, що душа покійних відразу після фізичної смерті стає перед Богом на особистий суд, здаючи звіт з цілого життя, а не вештається без потреби по світі…
Триразове піднімання домовини над порогом
До слова, коли тричі підносять труну з небіжчиком над порогом (теж і при виході з церкви), то така поширена нині практика походить саме з темного язичництва. Якщо спитатися, чому так роблять, ніхто не дасть раціональної відповіді. Річ у тім, що у давнину наші предки були, як знаємо, язичниками і вірили, що в порозі помешкання живе… домовик, тобто злий дух. Отож, виносячи померлих надвір, з ним прощалися. Тепер для чого робити таке «прощання» з нечистою силою і що це має спільного зі здоровим глуздом і взагалі християнською вірою? З покійними ми прощаємося в час самого похорону, коли триває так зване «останнє цілування».
А з якими забобонами на похоронах стикаєтеся ви?
За матеріалами: о. Миколай Микосовський, ЧСВВ, if.osbm.info
А хто-небудь спитав себе, чи священика, чого ті чортівські забобони, даруйте за таке правильне слово, досі існують? Вже тисяча тридцять років нашого “християнства” позаду, а якщо копнути глибше, то можна додати і ще з п’ятсот. Хто з вас звернув увагу на це зразу під час дійства, зупинив щось чи підказав? Після обряду пізно про це говорити. Бо багато людей таке роблять досить невпевнено, і просто чекають доброї вказівки, а її — нікому дати. Від одного лише священика я чув щось подібне, а всі решта хочуть добренькими виглядати, второпними… А це їх першочергове завдання про це навчати, і поки що їхній авторитет у людей найбільший, то і швидше слухали б. Чому б цьому не присвятити проповідь, і не одну? Чому ті ж протестанти можуть якусь тему рік, а то й більше розкривати, при тому, що кожна проповідь триває коло години, а у нас бояться переказати і перестояти? Можливо, одним нема що казати, а другим не хочеться слухати? Тоді постає питання: а що і одні, і другі там (у храмі, на похороні) роблять? Хтось розумний сказав другу, дуже подібну і геніальну фразу: “Хто не боїться Бога, той боїться всього решта”. Духовенство! Бійтеся Бога, тоді не матимете страху перед мирянами. І не треба посилатися на ефемерних учителів Церкви про те, що вони писали-казали, що Страх Божий — це боятися образити Бога. На початок спробуйте знайти хто ж конкретно це сказав. Коли не знайдете, то почитайте Й. Золотоустого. У нього на цю тему багато сказаного. Ну і зрівняйте прочитане зі Словом Божим. Навіть до оригінальних текстів можна не вдаватися.
Ще в квартирі, де лежить покійник, зупиняють всі годинники. І ще кажуть, що шнурок, яким зв”язують ноги померлого і перед закриттям труни розвязують, треба лишити в труні, дивитись, щоб ніхто не забрав його, бо він має якісь чаклунські властивості, чи щось таке…
Ще таке що молодим не можна нести ні труни ні яких інших похоронних речей бо не жениться або не вийде заміж. Або ще наливають чарку горілки і ставлять кусок хліба бо померший прийде випити
Краще класти кредитку і мобільник з підзарядкою , навіщо гроші теперка все компютеризовано…..
Слава Ісусу Христу! Напишіть ще про забобон класти гроші покійному, щоб він так якби мав чим заплатити за пропуск? Щойно з парастасу покійного Хресного батька і після прочитаного дяком псалтиря в якому читалось розкаяння і відрікання від всякого забобону і духів нечистих, то опісля я чую що поклали не копійки а гривню щоб там дати. Господи прости їм гріхи.