Музиканти гурту «Кана»: «Світові Дні Молоді стали для нас справжнім поштовхом ніколи не опускати рук й надалі розвиватись у творчому плані»

Читай також

  • Все про СДМ у Панамі: з’явився офіційний сайт!
  • Християнські гурти зберуться, щоб творити майбутнє
  • Затверджено логотип майбутнього СДМ у Панамі
    • Оціни

      0
      0
          Музиканти гурту «Кана»: «Світові Дні Молоді стали для нас справжнім поштовхом ніколи не опускати рук й надалі розвиватись у творчому плані»

          Духовна музика є важливою частиною життя кожного християнина, зокрема молоді. Вона збагачує серце творчою енергетикою добра, допомагає сприймати світ крізь призму людяності, милосердя та любові. Про цьогорічні Світові Дні Молоді у м. Кракові, гімн цього заходу та незабутні враження від нього поспілкувались із Христиною Підлісецькою, вокалісткою відомого християнського гурту «Кана».

          – Розкажіть, будь ласка, про свої емоції, коли ви дізнались, що будете записувати українську версію гімну до Світових Днів Молоді у м. Кракові, чи не злякались відповідальності?

          – Насамперед, найбільше емоцій викликало те, коли нам запропонували перекласти версію гімну до13692702_924499331010270_8472044988139578528_n-e1475739230347 СДМ на українську мову і записати її. Це було десь півтора роки тому, коли тільки почались розмови про події СДМ. Завдяки цим емоціям переклад з’явився буквально за 2-3 години. Слід зауважити, що офіційна мова композиції – польська, тобто, мова країни, яка цьогоріч організовувала захід. Вони створюють свій гімн, і після цього кожна країна перекладає його на свою мову. Отже, ми одразу ж відправили власний переклад до головного офісу в м. Кракові – і всім він дуже сподобався. Ми вирішили, що будемо записувати свою версію гімну саме в українських мотивах, щоб додати до композиції багато національного колориту. Після погодження з головним офісом, ми отримали змогу працювати з такою версією. Невдовзі ще й долучили дуже багато творчих людей, різних інструментів. Сама творча праця над музикою тривала приблизно півтора місяці. Звісно, було відчуття великої відповідальності, адже ми розуміли, що вперше в житті на СДМ Україна візьме участь як офіційна країна-представник, а українська мова буде однією з офіційних мов СДМ. Ми усвідомлювали, що цей гімн стане своєрідним духовним рупором нашої держави на світовій арені. Нам було дуже приємно, що таку важливу місію доручили робити нашому гуртові. Ми знали, що цей гімн будуть виконувати дуже багато людей, дуже багато різних спільнот в Україні – тобто, всі християни вчитимуть слова, будуть знати їх, співатимуть усім серцем. Багато людей планували їхати до Кракова, тому ми дуже старались зробити все якнайкраще.

          – А з якими ще гуртами ви співпрацювали в контексті створення музики?

          logo_ukrainskie_foto– Записували пісню за допомогою творчої студії «Ceciliarec», гурт «Кана» взяли як основу. Також ми долучали багато інструментів з таких гуртів, як-от «Троє Зілля» зі Львова, Настя Войтюк грала на бандурі, на трембіті Віталій із івано-франківського етно-гурту «КораЛЛі», долучились й представники хору «Осанна», які співали бек-вокали, соло виконувала Анна Заячківська, Галя Риба переспівувала певні куплети. Брав участь й о. Олексій Саранчук, називаємо його «священик з гітарою» тощо.

          – Яке найважливіше духовне повідомлення ви відчули, коли перекладали текст гімну?

          – Сам текст гімну присвячений основному посланню зустрічі СДМ: «Блаженні милосердні, бо вони 13521875_10153752636798157_119619279658597442_n-e1475739314133зазнають в Бога милосердя». Сама пісня, всі слова були побудовані довкола цієї теми, і Папа Франциск також робив величезний наголос на самій зустрічі, на милосерді, на вчинках милосердя, а ще на тому, що серце кожної людини, яка починає чинити милосердя, розкривається до світу. Перед нею постають такі можливості, яких вона ніколи не могла б відкрити, будучи «черствою серцем». Тому заклик гімну був до дієвої віри.

          – На Вашу думку, яким чином цьогорічні СДМ в Польщі допомогли в плані духовного збагачення молодого українського покоління?

          – Я б сказала, що такі зустрічі, СДМ з Папою, повністю ламають негативні стереотипи, пов’язані з Церквою. Молодь має нагоду побачити, відчути себе, по-перше, частиною, Вселенської Церкви, величезного світового руху. По-друге, зазвичай, ці зустрічі, омолодіжнені, але слідування традиції, повага до старшого покоління, до Папи, який є наставником, Головою Церкви, залишаються. Молодь з великою пошаною сприймає кожне слово, яке чує зі сцени від єпископів, священиків, Папи, але також Церква показує молодій людині простір для її дії. Всі супровідні пункти програми, які були на СДМ, були тісно пов’язані із життям молоді – концерти, театральні акції час тиші, адорації, розмов, сповіді. Все це відбувалось фактично в одному місці, коли Краків перетворюється на таке величезне «Боже місто». krakiv_ukr_vidkruttia_3Уявіть собі, ти йдеш і просто вітаєшся з людиною, яка дивиться тобі в очі. Ти знаєш, що в тієї людини такі ж моральні принципи, що й у тебе, що вона приїхала з тією самою метою. Така ситуація створює своєрідний прототип Царства Божого на землі. І навіть поліцаї, які охороняли весь цей процес, не зафіксували жодного порушення з боку паломників. Навпаки, кримінальна діяльність Кракові за цей час зменшилась в десять разів. Тобто, це також ознаки для людей, що можна жити з Богом – і так дуже круто. Відповідно, всі щасливі, радіють, знайомляться, кричать, галасують, бо це належить молоді. Папа також сказав: «Добре, я йду спасти, а ви робіть те, що належить молоді, галасуйте, тіштесь, піднімайте Краків на ноги».  Це цікаво, але священик переклав: не піднімайте Краків на ноги – з розряду – бути святішим за Папу Римського. Такі речі також дуже сильно допомагають нам. Традиційна Церква в Україні чи деінде часом заганяє нас в певні рамки, а людина збоку, не заглиблюючись в суть християнства чи католицизму, взагалі не розуміє, про що йдеться. Такі люди вважають, що Церква – це щось застаріле, нікому не потрібне. А коли ти приїжджаєш на подібну духовну «тусовку», де реально видно суть Церкви, її покликання,  просто по-іншому починаєш сприймати Бога, віру, релігію. Розумієш істинну потребу ходити на Літургію: не для того, що тобі, наприклад, бабця сказала – а насправді це є потреба твого серця. Бо ти усвідомлюєш, що такий контакт з Богом саме в цей день – приймати причастя, казати Ісусові «так», робити діло милосердя – це важливо, це насправді велика цінність, а все інше не має сенсу.

          – Цікаво, як реагувала молодь з інших куточків світу на нашу духовну музику?

          – По-перше, версія нашого гімну була єдиною танцювальною версією, бо зазвичай гімни мають 6y2ic135fnk0w8c0ssтакий трошки інший стиль, під який не дуже потанцюєш. А коли вмикали українську версію гімну, то всі танцювали банс, створений до цієї композиції. Таким чином молодь одразу оживлялась. Цікаво, коли з колонок звучала українська версія, а люди співали приспів і французькою, і польською мовами тощо, бо всі мають свій власний переклад. Все було дуже весело, багато посмішок, всі одразу духовно оживали.

          –  Як Ви вважаєте, чи були реалізованими всі очікування молоді від СДМ?

          – Для нас як музичного колективу ця подія – це вершина творчої діяльності, оскільки ми виступили на найбільшій сцені, яка була представлена в Кракові на цій зустрічі, заграли як для українців, так і цілого світу на найкращій апаратурі. Для християнської музики це був «full level». Практично кілька днів ми були в епіцентрі подій, бо мали доступ до якихось закритих речей, ми розуміли, як зсередини це все працює, наскільки по-іншому: люди спілкуються між собою, відносини інші. Для нас це було поштовхом – приїхати додому і робити те саме, просто не опускати рук. В Україні таким музичним колективам як ми часом складно працювати та розвиватись – поставити звук, зробити адекватну сцену, бо концертів нема, музикантів, гуртів духовного плану доволі мало. І взагалі християнська музика не розвивається ще настільки достатньо, як в Польщі чи деінде. Ми повернулись додому із цим натхненням – знову і знову працювати, розвиватись та робити те, що робимо років вже 12 чи 15 років з «Каною». Головне – просто піднімати свій рівень – вже є певні  поступки, але є ще куди рости, і нам ці дні в Польщі дали високу планку, куди далі рухатись у творчому плані.

          Довідка

          Учасники гурту «Кана»: Христина Підлісецька – вокал, Олексій Каплунський (гітара), Віктор Лісніківський (барабани), Захар Валага (скрипка), Едуард Земляной (бас-гітара).

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • Все про СДМ у Панамі: з’явився офіційний сайт!
        • Християнські гурти зберуться, щоб творити майбутнє
        • Затверджено логотип майбутнього СДМ у Панамі
          • Оціни

            0
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Напиши відгук