Владика Венедикт Алексійчук – Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Відносини з ближнім. Наше життя – це цілковитий стереотип. Ми робимо фотокартку певної людини і, спілкуючись з нею, спілкуємося з цією “фотокарткою”, яку склали у власній уяві, при цьому не хочемо прийняти те, що людина може змінитися. Ми спеціалісти від інших людей, натомість боїмося пізнати себе. Тому часто наше життя є не дією, а радше реакцією на дії інших. Тобто нам простіше сказати, що він чи вона робить неправильно, натомість зрозуміти себе чи адекватно оцінити власні дії – вже набагато складніше. Важливо вчитися приймати, і найперше приймати себе. Коли ти приймаєш та розумієш себе, тоді ти вчишся приймати інших.
Досвід Бога. Якщо ми не маємо свого досвіду Бога і проповідуємо про Нього, тоді наше свідчення непереконливе.
Зміни і праця над собою. Зміни не трапляються за один день. Часто люди хочуть змінюватися з понеділка, або починати нове життя з нового року. Проте різко нічого не відбувається. Ми міняємося крок за кроком, а не відразу: це як клубок нитки, що заплуталась, можна просто ці нитки перерізати, а можна повільно розплутувати по одній. Праця над собою – це найкращий бізнес, бо ти інвестуєш у себе.
Мир і спокій. Важливо зберігати мир і спокій. Ми приймаємо багато дурних рішень, коли поспішаємо, коли верх беруть емоції. Не дайте себе понести! Для керівника важливо: чим складніша ситуація, тим більше він має бути спокійним: зупинитися, прийняти цю ситуацію, зберегти довіру, що усім керує Бог. Важливо розуміти, що обставини є такими, як є, і прийняти їх. Коли ви примирюєтесь з Богом, тоді Бог примирює усе навколо вас.
Починайте з малого і осягнете дуже багато
Обов’язок Церкви реагувати на ситуацію в державі. Церква не покликана давати відповіді абсолютно на всі питання. Погляньте на Євангелію, вона не дає відповідей на все. Христос активно не боровся з соціальною несправедливістю, яка тоді існувала. Не говорив нічого про політичну ситуацію, в якій перебували євреї того часу. Тому і Церква не має на всі питання давати готову відповідь. Вона не покликана говорити про якісь там хімічні, астрономічні речі. Адже Євангеліє чи Біблія про це не пише. Але Церква говорить про людину, про її стосунки з Богом, про те, як би вона мала жити, про її моральне життя.
Піст. Найбільше вартує постити сучасній людині від власного егоїзму. Сучасна людина занадто сильно зосереджена на собі, вона не чує голосу ближнього, зрештою, вона вже не чує себе.
Труднощі. Непрості життєві обставини показують нам, чим ми дихаємо, ким є насправді. Тому у такі обставини ставить нас Бог. Не питайте Його − чому Він це нам посилає, задумайтеся чого Він нас хоче цим навчити? Ви ж не питаєте лікаря, який виписав вам рецепт: “А які будуть ліки: гіркі, чи солодкі?”, то чому питаєте Бога, чому з вами це сталось? Лише з віддалі часу ми починаємо розуміти наслідки певних подій.
Цінність людини. Бог ніколи нікого не виділяє. Кожна людина, праведна чи грішна, є для Нього цінністю.
Як це: бути близько з Богом? Хотіти цього. Часто в приклад наводжу злодіїв, наркоманів і алкоголіків. Злодій, як хоче вкрасти, – вкраде, алкоголік випити – вип’є, наркоман вколотись – вколеться. Те саме є, якщо ми захочемо бути з Богом – то неодмінно будемо. Одного з отців запитали: “Чому немає святих?”. Він відповів: “Бо ніхто не хоче”. Питання в тому, чи ми бажаємо цього. А Бог зі свого боку завжди дасть якусь людину, дасть книжку, подію, яка нам допоможе в тому, щоб це наше бажання стало реальністю. Тому порада дуже проста – треба лише сильно цього бажати.
За матеріалами: dc.lviv.ua
Фото: youtube.com
Безхмарність
В пустелі святий жив…
Послушник ще йому служив.
Намет бурштиновий в повітрі…
Ще з ранку виднівсь…
Над довкіллям гроз і злив.
Намет монахові служив,
впиравсь, старавсь,
збігав до жил.
Сочивсь і жив.
Сочивсь і жив…
(Послушник мав осла –
той для робіт служив)
І Богу сам святий служив.
Ще лева привів Бог,
той – із ногою…
біль…
Чернець зцілив.
І лев осла за оброть па́стися водив.
…Сам намет жив,
сочивсь і жив.
Бог пас довкілля – аж до гроз і злив.
А потім лев осла забив:
Послушник впав з спідницею,
в гріх, в лівість,
а правий Бог
таких ще не ловив…
10.07.2006
Просто і глибоко. Зі свого досвіду можу додати, що лиш хотіти бути з Богом мало, потрібно йти, робити ті маленькі кроки, стоячи на місці не наблизишся. Дякую за чудовий матеріал.