Станьмо на захист справжньої сім’ї та наших дітей!

Читай також

  • “Відкрита Церква. Діалоги” про шлях до Патріархату УГКЦ
  • Молодь з півдня України з’їхалася в Одесу на змагання “Що? Де? Коли?”
  • “Колайдер змін” — все тільки починається
    • Оціни

      0
      0
          Станьмо на захист справжньої сім’ї та наших дітей!

          Бити на сполох та стати на захист одвічних цінностей нашого народу — сім’ї, дітей та материнства закликають представники різних конфесій. На початку червня в Києві відбулися масштабні сімейні заходи, які розпочалися із Всеукраїнської Ходи на захист прав дітей і сім’ї.

          Сім’ї із дітьми на чолі з главами Церков і релігійних організацій пройшли центром столиці, щоб привернути увагу суспільства до сучасних загроз для інституту сім’ї й батьківства, акцентувати на проблемі сирітства та неналежного соціального захисту вагітних жінок, виступити на захист сім’ї та шлюбу як союзу чоловіка і жінки, що відповідає Божому закону та природі людини.

          Read in English: LET US PROTECT A REAL FAMILY AND OUR CHILDREN!

          Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка ініціювала Ходу, оприлюднила Відкрите звернення на захист сім’ї та дітей. У ньому зокрема наголошують на тому, що зараз „поняття інституту сім’ї як ніколи піддається негативному впливу. За допомогою пропаганди та медіа засобів українському суспільству нав’язуються у якості норми життя неприродні одностатеві стосунки чи аморальний стиль життя. Батьки занепокоєні тим, що сучасне покоління втрачає правильні життєві орієнтири, морально-етичні цінності, їх турбує доля власних дітей, їх психічне та емоційне здоров’я. Тому одне з головних завдань Церков і релігійних організацій — доносити високі моральні принципи у всі сфери суспільного та особистого життя людей.

          Одною з основних загроз розвитку здорової родини в Україні є намагання нав’язати гомосексуалізм та одностатеві шлюби як норму. Дехто намагається переконати суспільство, що одностатева сексуальність є вродженим варіантом норми, нав’язуючи людині на законодавчому рівні нові шкідливі ідеології та абсурдні типи тотожності, тобто ідеологію „ґендеру“. Проте це є наслідком особистого вільного, але помилкового, вибору людини та проявом глибоко вкоріненого у ній гріха. Бог створив людину як чоловіка й жінку, благословивши їх єднатися у сім’ю та продовжувати свій рід. Морально здорова та повноцінна сім’я, тобто союз чоловіка і жінки є основою суспільства, має на меті збереження дару любові, народження та повноцінне виховання дітей, сприяє збереженню суспільної моралі“.

          На важливісті консолідації суспільства задля захисту сімейних цінностей наголошує керівник Відділу душпастирства в пенітенціарній системі України Патріаршої курії УГКЦ отець Костянтин Пантелей:

          — Зараз важливо, щоб суспільство усвідомило серйозність загрози, яка сьогодні нависла над інститутом сім’ї. Наші політики взяли курс на легалізацію цивільних партнерств. Вже йдеться про прийняття ряду так званих антидискримінаційних законів, у результаті яких повинне змінитися кримінальне і адміністративне право, яке каратиме людей, які виявлятимуть нетолерантність до сексменшин. Натомість матимемо абсолютну нетолерантність до християнських цінностей. Наша країна наближається до прірви. Якщо не буде достатньо сміливості, щоб стати а захист наших одвічних цінностей, то втратимо можливість достойного життя.

          Ми маємо права, гарантовані головним законом України — Конституцією, а саме статтею 51, що „Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство: охороняються державою“. Ці цінності зараз готові віддати на поталу так званій євроінтеграції. Хоча насправді, євроінтеграція полягає в тому, що кожна країна, згідно Божого дару доповнює світову спільноту і вливається в сім’ю рівних за правами країн. Благословенням нашого народу є передовсім християнські цінності, які були знехтувані в деяких європейських країнах. А змінивши законодавство, відкриється дорога до усиновлення дітей одностатевими  псевдо подружжями, буде порушена багатопоколінна родина.

          Ця загроза виникла не в один день. І насправді ґрунтується на проблемах взаємин чоловіка і жінки, на протиставленні їх. Для нас звичним стало чути означення — протилежні статі. Та насправді, чоловік і жінка — особи іншої, а не протилежної статі.

          На ці виклики треба відповідати перш за все інформаційними акціями, флеш-мобами, свідченнями. Переконаний, якщо кожна небайдужа сім’я, родина чи навіть окремі люди доєднаються відеороликами, фото-акціями у Фейсбуці чи, вийшовши в один день і час на вулиці своїх міст з декларацією захистити наші моральні та християнські цінності, то зможемо зберегти їх. Нам треба консолідувати зусилля, щоб захистити справжню родину.

          Наталія ПАВЛИШИН

          Світлини джерело: CREDO

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • “Відкрита Церква. Діалоги” про шлях до Патріархату УГКЦ
        • Молодь з півдня України з’їхалася в Одесу на змагання “Що? Де? Коли?”
        • “Колайдер змін” — все тільки починається
          • Оціни

            0
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Коментарі

              • 0

                0

                (Закінчення, початок допису із цитати послання до Римлян)
                3. Побиття камінням за подібні мерзоти Бог не відмінив. І перш ніж мені заперечити заіканням про милосердя — добре почитайте і подумайте. Побивши камінням своїх, і їх владних симпатиків із Гейропи (такий гарний вигук псують), зробимо два добрі діла і надамо допомогу толерантним, тобто хворим, європейцям (так і напрошується паралель із “радянським народом”), позбавивши їх від “демократичних” правителів, які вперто не хочуть чути своїх виборців. Ця ситуація, до слова, найкраще відображення, що насправді собою представляє так звана демократія, де би вона не була.

              • 0

                0

                (Продовження) У семінаріях і так званих уку викладачі цитують і спитаються переважно на сумнівних філософів, а не на Біблію, яку написали “біблійні автори”. То що можна чекати від таких попів та катехитів. Останні відсотків на 95, якщо не більше — так звана краща половина людства.
                2. Я не виправдовую Підгорецьких, але коли вони ще років десять тому попереджували про небезпеки так званої “євроінтеграції”, і організовували (чи долучалися, не так важливо) протестні акції, їх “брати” у Христі їх таврували, бо вони викрили певні язвиі наступили декому на гординю. А Шевчук казав, що “принесемо в Європу християнські цінності”. А виявилося, що та “курва стара” — Європа, як слушно її називають деякі поети, не те що їх не хоче, але і агресивно накидає нам збочені, коли ми ще не там. І де гучний голос тих всіх “блаженніших”?

              • 0

                0

                Найдужче засмучує те , що не тільки серед вірян але й серед катехитів, викладачів духовних семінарій та ВУЗів, знаменитих активістів гуманітарних місій в Україні пропагування такої ” ґендерної рівності” сприймається як розвиток людства вцілому.
                В кращому випадку вони просто мовчать. Я впевнений що через таке мовчання за декілька років традиційній сім’ї дійсно прийдеться обороняти сенс свого існування навіть перед своїми ж дітьми…

                • 0

                  0

                  1. “Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві…. За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду. І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще…” (Рм.1:25-28). Хіба ці слова стосуються лише античного світу? Якщо у Ватикані, за свідченням одного тамтешнього високопосадовця, половина їх — содоміти, то хіба не очевидно, що це стосується всіх, хто відкидає Божу правду, в першу чергу через Його Слово?

              Напиши відгук