Під мікроскопом моральності. Аборт, штучне запліднення та сурогатне материнство

Читай також

  • В штаті Огайо заборонили аборти дітей зі синдромом Дауна
  • Церкви вже не будуть такими як раніше
  • Звідки християнину брати гроші на церкву?
    • Оціни

      0
      0
          Під мікроскопом моральності. Аборт, штучне запліднення та сурогатне материнство

          Складна тема, непрості думки і надважливі висновки, які варто зробити. 26 вересня в інтерактивній передачі „Відкрита Церква“ на тему „Дар життя“ глава УГКЦ Блаженніший Святослав говорив про аборти, штучне запліднення та сурогатне материнство.

          Щороку Україна не дораховується обласного центру. Офіційно за статистикою щороку  понад 200 тис. жінок здійснюють аборти.

          Аборт, із точки зору медицини, — штучне переривання вагітності. В плані моральної оцінки — це навмисне вбивство невинної людини. Ми часто навіть не замислюємося, яке значення має такий злочин і для жінки, і для родини, і для самого лікаря. Тай, який вплив має подібний вчинок на ціле суспільство. Церква називає аборт тяжким гріхом, який ранить людину.

          Чому потрібен закон про заборону абортів?

          Фундаментом будь-якого суспільства є захист людського життя. І право на життя — пріоритетне в кожному демократичному суспільстві. І коли в такій державі комусь заперечують право на життя, до того ж за віковим принципом, то йдеться про заперечення фундаментального права.

          Чи закон вирішить проблему?

          На жаль, чи робить людина той чи інший крок, не залежить від закону, а від самої людини. Вона свідомо й добровільно вирішує жити так чи інакше.

          Очевидно, коли йдеться про аборт, то йдеться про складну медичну маніпуляцію, яка несе певні ризики. Навіть у радянські часи велася просвітницька робота серед жінок, щоб переконати, що аборт — це погано, бо має дуже тяжкі наслідки і не лише нелегальний аборт, а й вчинений із відповідними знеболюючими й антисептиками. Чесний лікар скаже, що ускладненням може бути не лише важка травма, а й безпліддя. Очевидно, що тільки заборона нічого не вирішує. Хто захоче, той омине заборони.

          Чи готове українське суспільство до заборони абортів?

          Як би це прикро не звучало, але, на жаль, не готове. Українське суспільство сьогодні живе у так званій „абортивній свідомості“. Тривалий час аборт вважався чимось дозволеним, тож заборона його сприйматиметься багатьма як обмеження їхніх прав і свобод.

          Папа Іван Павло ІІ, виступаючи в польському сеймі сказав одну категоричну фразу: „Той народ, який вбиває своїх дітей, не має майбутнього“.

          Є відповідні рухи і спільноти, які пропагують аборт, як право жінки. Хоча ми знаємо, що сучасна медицина, сучасна наука ембріологія чітко скаже, що людський зародок — це не істота на нижчих стадіях еволюціях, не є частиною тіла матері чи її органом, клітиною, яким жінка може розпоряджатися, а окремий організм — людина. Тому коли чиниться аборт, то вбивається людина. Тож, чи має право хто-небудь на вбивство іншої людини?

          В нас сформувався абортивний менталітет. У нашій країні жінки так часто роблять аборти, що без перебільшення варто вважати, що ми є народом вцілілих, яких лише випадково оминула вбивча рука її рідних батьків. Лише усвідомивши це, можемо зрозуміти, в якій глибокій небезпеці нині живемо. І ця небезпека зсередини розкладає наші сім’ї, наше суспільство, вбиває материнство як таке.

          Сумна статистика в Україні тільки через лояльне ставлення, чи глибша?

          Є дуже багато глибоких проблем. Феномен абортивності — це лише вершина айсбергу. Вагітна жінка не відчуває себе захищеною. Вона боїться народжувати через певні обставини. Адже часто народження і виховання дітей скидається на її плечі. Тому маємо подбати про гідність жінки-матері, огорнути її всілякою увагою і підтримкою, зрозуміти, що наше майбутнє криється в здатності сприймати дар людського життя, дарованого Господом. Якщо ми не здатні сприйняти цей дар, то ми приречені. Завдання Церкви, громадськості будувати в Україні культуру життя від зачаття до її природної смерті.

          Чи є гріхом позаматкова вагітність?

          Позаматкова вагітність в акушерстві і гінекології як невідкладну. Це морально оправдане втручання. Бо метою не є навмисне і добровільне припинення вагітності. Крім того, з медичної точки зору очевидно, що плід не зможе розвинутися і досягнути зрілості, перебуваючи поза тілом матки, тому оперативне втручання оправдане.

          А от питання терапевтичного аборту зараз вважається невіглаством і цілковитим анахронізмом. Бо сучасна медицина має змогу врятувати і жінку, і дитину. Однозначно, лікар не повинен примушувати жінку чинити аборт.

          Чи може батько дитини чи родина наполягати на аборті?

          Кожен співучасник цього вчинку несе абсолютно ідентичну моральну відповідальність. Це гріх суспільства і кожен, хто в той чи інший спосіб співдіє тому гріху, несе моральну відповідальність.

          Завдання Церкви не лише визначити вину тої чи іншої особи, не осудити, а допомогти, підтримати, врятувати! Син Божий прийшов, щоб не засудити, а щоб спасти. Часто треба просто поінформувати жінку, яка наважується на такий крок. Більший гріх мають ті, хто розуміє, що таке аборт і підштовхує жінок до цього, чи робить аборт, заробляють криваві гроші. І це треба чесно собі сказати.

          Я звертаюся до жінок, які мають намір вчинити аборт — зупинися! Дай життя своїй дитині. Не забирай життя, дарував тобі і всім нам Господь Бог.

          Штучне запліднення — дар життя чи гріх?

          80% абортів спричинює безпліддя у жінок. Тому нині в Україні так багато неплідних сімей. Потім вони шукають способи народити дитину. Один із способів, які пропонує сучасна медицина, — різні репродуктивні технології.

          Ми підтримуємо розвиток медичних досліджень, щоб вилікувати безпліддя. Це благородна справа — допомогти сім’ї зачати нове життя. Та штучне запліднення, яке зараз так часто практикують мало не в кожному районному центрі, не вирішує проблему безпліддя, воно не лікує жінку. Найбільш поширений метод, запліднення in vitro — в пробірці. Якщо говорити про моральну оцінку Церкви, то саме цей метод оцінює, як морально недопустимий — зло, що шкодить. Адже, щоб отримати один плід — дитину, запліднюють кілька ембріонів і вживлюють їх в тіло матки. Передовсім не завжди з першого разу вдається завершити ту маніпуляцію, а крім того, коли вагітність починається, то кілька ембріонів є надлишковими, тож їх знищують. Тобто, щоб жінка народила одну дитину — вбивають три-чотири чи й більше. Така репродуктивна технологія пов’язана не лише з народженням, а й з убивством. Кількість убитих ембріонів перевищує кількість тих, яким дали право на життя.

          Також виникає велика спокуса різноманітних маніпуляцій над ембріонами. Бо ембріональна тканина є цінним біологічним матеріалом, яку часто використовують для косметики. Тобто така репродуктивна технологія не розв’язує проблему, а створює багато інших моральних проблем.

          Якби ті зусилля, які скеровують на практикування цих технологій спрямовували на лікування безпліддя, то ми б мали кращі успіхи.

          Крім усього, батька й маму усувають від зачаття життя, а вони є лише донорами. Тобто дитина стає продуктом медичної маніпуляції, а не плодом любові двох осіб. Це зневага початку людського життя.

          Як Церква сприймає сурогатне материнство?

          Це тяжкий злочин і гріх проти гідності жінки, материнства і один зі способів торгівлі людьми. Адже жінка виношує і народжує дитину не для себе, а на продаж. Ідеться про торгівлю святими речами. На жаль, такого типу торгівля людьми щораз більше поширюється Україною. Для цього є багато різних причин: соціальних, економічних. Та часто просто жінки не проінформовані і коли погоджуються на це, не розуміють до кінця, що чинять. Тому хочу застерегти до такого типу торгівлі людьми.

          Яка порада християнським сім’ям, які не можуть народити дітей?

          Моя порада — усиновіть дитину. Це буде колосальною зміною у вашому житті. Маємо низку таких прикладів навіть серед наших священиків. Усиновляючи дитину, щось стається у психології сім’ї і вона оздоровляється. Потім народжують і своїх дітей. Будьте відкриті на прийняття дару життя. Прошу вас, не обмежуйтеся лише власними горизонтами, розкрийтеся на ширший дар життя. Тоді Господь допоможе пережити радість батьківства і материнства.

          Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • В штаті Огайо заборонили аборти дітей зі синдромом Дауна
        • Церкви вже не будуть такими як раніше
        • Звідки християнину брати гроші на церкву?
          • Оціни

            0
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Напиши відгук