Мильнички, кошики, миски, горщики для вазонків, світильники, підставки для книжок, фруктів та біжутерії – це все можна купити, а можна створити самому. І є молодь, яка це робить! Основним матеріалом для виробів є пластикові кришечки від напоїв та молочної продукції, які ми, зазвичай, викидаємо. А тепер будемо збирати і нести в Zelenew!
Завод РЕМА у Львові. Шукаємо останній корпус, піднімаємося на другий поверх і бачимо місце, де з потенційного сміття роблять дійсно дизайнерські гарні речі.
Творці лабораторії ресайклінгу Zelenew наприкінці листопада 2017 організували екскурсійно-майстеркласову зустріч для всіх охочих, і «ДивенСвіт» зустрів там чимало друзів, що вже давно цікавилися екологічною тематикою.
Спочатку ми сортували кришечки від найрізноманітніших напоїв за кольорами. Тим часом Марина Плохотнюк, ілюстратор-фрілансер, яка вже майже рік часу працює в Zelenew, розповідала нам нюанси сортування й переробки пластику на їхньому міні-підприємстві.
Кришечки та корочки від напоїв й іншої тари сортуються за кольорами і відтінками. Якщо ви принесете на переробку брудні кришечки – їх доведеться попередньо вимочувати та промивати шлангом, тому краще зробіть це вдома.
Більші пластикові вироби – наприклад, пляшки з-під побутової хімії – доводиться ламати на менші деталі, бо інакше забивається дробильна машина – шредер. Якщо ж усе йде добре, то за кілька хвилин із відерка пластику виходить піввідерка пластикової стружки.
Відвідувачі зустрічі власноруч могли закидати кришечки в шредер і побачити, як він працює. До речі, цей пристрій творці Zelenew знайшли на заводі, натомість екструдер довелося робити власноруч.
Екструдер – це прилад, у якому нагрівається пластикова стружка та витискається пластиліноподібною масою у вигляді довгої «нитки» різної товщини та форми. «У нас велика кількість різних насадок-фільєрок», – каже Марина. – Насадки мають отвір, з якого виходить пластикова нитка за принципом, як ви витикаєте з тюбика зубну пасту”. Отвори є круглі, квадратні, менші й більші, вузькі, з яких пластик виходить пласкою стрічкою.
Також до екструдера можна почергово вкидати стружку різних кольорів та відтінків, і тоді миска чи підставка виходять ще оригнальнішим.
Найстійкіші ентузіасти дочекалися того моменту, коли зі стружки робили готові вироби – мильнички. За екструдером стояв Іван, засновник цього маленького крафтового бізнесу.
Все починалося заради того, щоб придумати якомога простіші способи переробки пластику у вироби широкого вжитку. Щоб можна було їх продати і на ці гроші зробити наступні технології переробки, – Іван Нестеренко, засновник Zelenew.
За основу-форму для виробів беруть також пластикові ємності або інші посудини потрібної форми, і на них намотують нитку пластику. Нитка застигає дуже швидко, тому вироби переважно невеликого розміру. І оскільки це ручна робота, то кожен – унікальний.
За місяць ми можемо переробити до 15о кг пластику. Проте фізично це важко, і ми не женемося за кількістю. Ніхто не каже про те, що ми збираємося переробити все пластикове сміття у місті. Наш підхід – локальні рішення відповідно до наших можливостей.
У Zelenew зараз експериментують над іншими видами пластику, в майбутньому хочуть переробляти максимум: поліетиленові пакети, упакування з-під молока. Наразі постійно працюють тільки з відходами із поліетилену високої щільності (HDPE) та поліпропілену (PP)
У Львові вже є кілька пунктів прийому пластику, який потім потрапляє на Zelenew: в «Альтернативній каві», в «Медіатеці». Багато хто в офісах збирає, в IT-компаніях.
Ви можете долучатися до нас як волонтери, а також якщо ви зацікавлені в цьому як повноцінній роботі – можемо спробувати співпрацювати. Ми шукаємо в команду нових людей.
Довідка
Дейв Хаккенс, 28-річний дизайнер із Нідерландів, придумав підхід ручної 3d-машини і як переплавку пластику можна робити в гаражних умовах. Саме з його пристроїв черпали ідеї в Zelenew. Він також запупустив сайт і сервіс, який об’єднав пластикових переробників з усього світу. Там можна виставляти свої вироби.
