Діяння Апостолів 25:13-19
13 Минуло кілька днів, і цар Агриппа з Вернікою прийшли в Кесарію вітати Феста. 14 А що вони пробули там чимало днів, Фест виклав цареві справу Павла: «Є тут -сказав він – один чоловік, якого Фелікс лишив в’язнем. 15 На нього, як я був в Єрусалимі, первосвященики й старші юдейські зробили скаргу, домагаючись його засуду. 16 Я відповів їм, що римляни не мають звичаю когось видавати, поки обвинувачений не матимете обвинуватців перед собою і можливости оборонятися від обвинувачення. 17 Отож, вони прийшли сюди зо мною, а я без жадної проволоки, на другий же день, сівши на судилище. звелів привести того чоловіка. 18 Обвинуватці, що виступили проти нього, нічим не оскаржили його щодо того, в чому я підозрівав зло. 19 Вони ж з ним мали якісь суперечки про їхнє власне суєвір’я та про якогось Ісуса померлого, – а Павло казав, що він живе.
Євангелія від Йоана 16:23-33
23 І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я. 24 В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. 25 Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише – одверто про Отця звістую вам. 26 Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: 27 Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов. 28 Я вийшов від Отця і прийшов на світ – і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.» 29 Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі. 30 І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.» 31 Відповів їм Ісус: «Віруєте нині? 32 Ось надходить година – і тепер вона, – коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною – Отець. 33 Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»
Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»
Мир цього світу для кожного християнина є лише в Ісусі. Часто нас огортають тривожні почуття, незадоволення, страх. Усі вони – людські, однак усі вони – через нашу недосконалість. Не може бути радості і спокою там, де немає Ісуса із Його радістю та підтримкою.
Відчувати себе любленими – це те, до чого нас закликає Христос. Час нашого життя – це, насамперед, час життя у сповненій ласці воскреслого Христа. Бог любить нас, Він любить нас і через свого Сина, його даруючи і жертвуючи за наше життя.
Радіймо у повноті Божої любові!
