Послання до Римлян 6, 11-17.
11. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі. 12. Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13. і не видавайте членів ваших гріхові як зброю неправедности, але воздайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші як зброю праведности. 14. Бо гріх не буде більш над вами панувати, тому що ви не під законом, а під ласкою. 15. Що ж, чи будемо грішити, бо ми не під законом, але під ласкою? О ні! 16. Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому себе віддаєте як слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17. Та дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якої вас навчили.
Євангеліє від Матея 8, 14-23.
14. Як Ісус прийшов до Петра в хату, побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15. Він доторкнувсь до її руки, і гарячка її покинула, і вона встала, і услуговувала йому. 16. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю: він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.18. Побачивши силу народу навколо себе, Ісус велів відплисти на другий бік. 19. І приступив один книжник та сказав до нього:– Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою. 20. Ісус каже до нього: – Лисиці мають нори і птиці небесні – гнізда, а Син чоловічий не має де голови прихилити. 21. Другий з учнів сказав до нього:– Господи, дозволь мені піти спершу поховати мого батька. 22. Ісус сказав до нього: Іди за мною і зостав мертвим ховати своїх мертвих. 23. Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
Ісус оздоровляє. Коли Він чинить стільки чудес, кількість людей, яким потрібна допомога більшає і більшає. Ісус як добрий лікар служить без поспіху, терпеливо. Однак Він в той же час знає, що буде далі. Як потім ці люди зранять Його.
Лисиці мають нори і птиці небесні – гнізда, а Син чоловічий не має де голови прихилити.
Ісус у своїй всемогутності міг осягнути багато земних благ, але не це було головним завданням. Він не готував собі земного дому, але шукав того, хто прихистить, насамперед у світлі свого серця.
Ще більш дивним виглядає відповідь Ісуса щодо прохання учня піти похоронити свого батька. Христос безапеляційний, Він говорить про найсокровенніше – приймати все як є у світлі вічності.
Часом жертви, які маємо здійснити заради свого спасіння, видаються дивними, однак Ісус знає, для чого вони.
Будьмо готові довіряти.
