Друге послання апостола Петра 1, 20 – 2, 9.
20. Улюблені, насамперед знайте, що ніяке пророцтво Писання не допускає особистого тлумачення. 21. Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, надхненні Святим Духом, промовляли святі люди, послані від Бога.
1. Були, однак, у народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, що введуть погубні єресі і, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе наглу погибіль. 2. Сила людей піде за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися. 3. Вони зажерливо оманними словами торгуватимуть вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибіль не дрімає.
4. Бо коли Бог не пощадив ангелів, що були согрішили, але кинув у пекло й запроторив їх у темну безодню, тримати їх на суд, 5. і коли він не пощадив старовинного світу, зберігши лише вісім душ, з яких був Ной, проповідник правди, і навів потоп на світ безбожних, 6. і коли він, щоб дати приклад майбутнім безбожникам, міста Содому і Гомору спалив і засудив їх на збурення, 7. і коли він вирятував праведного Лота, що уболівав над розбещеною поведінкою беззаконників, 8. бо праведник, живучи між ними й чуючи та дивлячись на учинки беззаконників, мучився день-у-день праведною душею, – 9. Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду
Євангеліє від Марка 13, 9-13.
Сказав Господь своїм учням:
9. Вважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями ради мене – їм на свідоцтво. 10. Треба, щоб євангеліє проповідувалось спершу всім народам. 11. І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам у ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий. 12. Брат видасть на смерть брата, батько – дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють. 13. І ненавидітимуть вас усі за моє ім’я. Та хто витримає до кінця – той спасеться.
__________
Господь знає, як визволяти побожних від спокуси
“І не введи нас у спокусу” – ці слова з молитви “Отче наш” чули всі. З них можна зрозуміти, що самі ми не здатні протистояти спокусам, лише з Божою підтримкою. Бог знає, як нас врятувати від того, що не піде нам на користь. І побожність в цьому випадку означає щире покладання на Бога у духовній боротьбі, без якого, швидше за все, людина програє і піде недобрим шляхом.
Треба, щоб євангеліє проповідувалось спершу всім народам
Сьогодні дуже популярні теорії про те, що не варто християнству “пхатися” в країни, де панують інші релігії. Але бачимо, що Христос казав проповідувати Євангеліє всім народам. Для чого ж?
Християнство має універсальний рецепт любові для цілого світу. Вчить стояти за себе і бути покірним. Вчить робити добро і не мовчати на несправедливість, не давати злу й неправді панувати, вчить покладатися на Бога там, де ситуація здається безнадійною, і перемагати. Якщо глибоко заглянути в інші релігії – чи здатні вони дати нам стільки любові до себе та інших? Цінувати життя кожного, від зачатої дитини до найчужішого чужинця? На це питання кожен сам має знайти відповіді.
Такі людинолюбні позиції викликають стільки агресії в тих, хто не до кінця розуміє, що Бог – це таки любов. Комусь доводиться страждати і навіть класти життя за свою віру, на превеликий жаль. Та все ж важче, мабуть, – не занедбати своїх мрій і віри, життєвої радості. Віри в те, що все, до чого нас кличе Бог – приведе нас до Небесного Царства.
